Президент Дональд Трамп у четвер представив новий пакет тарифів, спрямований проти 60 країн, на які припадає понад 99% імпорту США, що, у разі підтвердження судом, коштуватиме американцям приблизно 100 мільярдів доларів на рік у вигляді підвищених витрат. Мита, що коливаються від 10% до 12,5%, були оголошені в рамках зусиль президента обійти численні судові рішення проти його масштабних тарифів, зокрема й ті, що були винесені Верховним судом США, де домінують консерватори.
Головний торговий представник адміністрації Трампа Джеймісон Грір (Jamieson Greer) послався на Розділ 301 Закону про торгівлю 1974 року (Section 301 of the Trade Act of 1974) для обґрунтування нових тарифів, які були запроваджені з нібито метою покарання країн «за їхню неспроможність запровадити та ефективно забезпечити заборону імпорту товарів, вироблених із використанням примусової праці». Спостерігачі поставили під сумнів привід адміністрації. «Магічним чином розслідування США щодо практики примусової праці завершилося ідеально вчасно, щоб замінити узагальнені, але такі, що закінчуються, тарифи Розділу 122», — зазначив Джош Вінгроув (Josh Wingrove) з Bloomberg, посилаючись на правові повноваження, які Трамп цитував для попередніх тарифів.
Юридичні виклики та позиція Конгресу
Конгресмен Майк Левін (Mike Levin) (демократ від Каліфорнії) визнав, що «Розділ 301 — це закон, ухвалений Конгресом», але додав: «Те, що було ухвалено в 1974 році, було повноваженням реагувати на конкретні недобросовісні торговельні практики після розслідування». За словами Левіна, «те, що робиться з ним зараз, — це тариф на 99% американської торгівлі, встановлений Трампом, без терміну дії, без голосування та без обмежень». Він також заявив: «Якщо така широка делегація є законною, то тарифна влада у Статті I означає дуже мало». Верховний суд скасував останню версію цієї політики у лютому, і відповіддю стало уникнення Конгресу, пошук іншого статуту та відновлення по суті тих самих тарифів, які набули чинності в ту саму хвилину, коли закінчилися старі.
Країни-мішені та минулий вплив
До списку країн, на які націлені тарифи Розділу 301, входять Канада, Австралія, Бразилія, Китай, Мексика, Росія, Норвегія, Велика Британія та В’єтнам. Між початком його другої адміністрації та січнем 2026 року тарифи Трампа коштували американським сім’ям у середньому 1700 доларів кожній, оскільки імпортери перекладали тягар на споживачів у вигляді вищих цін. Тарифи також сильно вдарили по малому бізнесу, посилили труднощі для фермерів і не змогли зупинити занепад робочих місць у американському виробництві.
Експертна оцінка та вразливість
Інститут прогресивної політики (Progressive Policy Institute) у четвер заявив, що нові тарифи «ймовірно, коштуватимуть американцям 100 мільярдів доларів на рік» сукупно. Однак директор з торгівлі групи Ед Грессер (Ed Gresser) зазначив, що наказ адміністрації «виглядає вразливим для оскарження, і суди матимуть вагомі підстави його скасувати». «Його розпливчасті заяви про примусову працю за кордоном не витримують критики», — сказав Грессер. Він додав, що «конституційно це, ймовірно, неприпустимо як спроба використати закон, призначений для вирішення проблем за кордоном, для запровадження загального підвищення тарифів». Юридично, за його словами, Розділ 301 вимагає від адміністрацій демонструвати «необґрунтовані дії, політики чи практики», які створюють тягар для комерції США, чого цей виконавчий наказ не робить. «Роблячи емоційні заяви про примусову працю, він не надає доказів того, що перелічені країни купують товари, виготовлені з використанням примусової праці, а також не демонструє, що якби вони це робили, це створило б законодавчо вимаганий “тягар для комерції США”».
Конгресмен Брендан Бойл (Brendan Boyle) (демократ від Пенсільванії), провідний демократ у Бюджетному комітеті Палати представників, заявив у своїй заяві, що «ці нові тарифи — це те саме: загальнонаціональний податок з продажів, який ще більше ускладнить життя сім’ям, які вже борються з витратами на безрозсудну війну Трампа в Ірані».
Джерело: Common Dreams
