Через п’ять років після виведення США з Афганістану Талібан запрошує американців повернутися — з дипломатами та капіталом, але без військової присутності. «Ми вважаємо, що розділ війни завершено, і відтепер хочемо відносин, заснованих на взаємній повазі, та нової сторінки позитивної взаємодії», — заявив міністр закордонних справ Афганістану Амір Хан Муттакі в інтерв’ю The New York Times у Кабулі.
Муттакі зазначив, що США можуть «знову відкрити своє посольство, зберігати дипломатичну присутність та інвестувати» у значні мінеральні ресурси, дамби та дороги Афганістану. На розвиток цих проєктів три адміністрації США та їхні союзники витратили мільярди доларів, тоді як повстанці Талібану протягом двох десятиліть намагалися їх зруйнувати. Ця публічна пропозиція, перша від настільки високопоставленого представника Талібану за багато років, є черговою спробою афганської влади вийти з міжнародної ізоляції, яка поки що дала неоднозначні результати.
Дипломатичні зусилля та виклики
За останній рік адміністрація Талібану підписала оборонне партнерство з Росією та уклала десятки торговельних угод із центральноазійськими сусідами, зокрема Узбекистаном. Деякі її представники регулярно відвідують країни Перської затоки та зустрічалися з президентом Сирії Ахмедом аль-Шараа. Влада також співпрацює з європейськими країнами, зацікавленими в депортації афганських мігрантів.
За словами п’яти колишніх американських та афганських чиновників, знайомих із підходом Кабула, відновлення взаємодії з адміністрацією Трампа, яка робить акцент на комерційній дипломатії та приділяє менше уваги питанням прав людини, Талібан розглядав би як головне досягнення своїх дипломатичних зусиль.
Талібан стверджує, що забезпечив порядок і безпеку в Афганістані, очистив державний апарат від корупції та створив сприятливі умови для іноземних інвестицій. Однак спроби налагодити взаємодію зі США зайшли в глухий кут. «У Вашингтоні немає бажання», — сказав Хасан Аббас, американський науковець та автор нещодавньої книги про Талібан при владі. «Ніхто не хоче торкатися цієї теми. Усі хочуть забути про Афганістан».
За останній рік адміністрація Трампа ще більше дистанціювалася від Талібану. Вона зблизилася з Пакистаном, одним із сусідів Афганістану, який на початку цього року завдав десятків авіаударів по афганській території. Вашингтон також опинився втягнутим у конфлікт з Іраном — іншим сусідом Афганістану та одним із небагатьох постійних партнерів Талібану.
США також визнали Талібан відповідальним за неправомірні затримання, призупинили видачу віз афганцям та заборонили їм в’їзд до Сполучених Штатів. Талібан, зі свого боку, відхилив кілька публічних пропозицій президента Трампа, зокрема щодо відновлення контролю над авіабазою Баграм, яку американські військові використовували протягом 20 років, повернення американської зброї, залишеної в Афганістані, та звільнення американського ув’язненого, якого Талібан заперечує, що утримує.
«Жоден афганець не хоче і не може терпіти військову присутність іншої країни на афганській землі, як показала історія», — сказав Муттакі цього тижня в Міністерстві закордонних справ, сидячи в кріслі на тлі білого прапора Талібану.
У письмовій відповіді на запитання Державний департамент США відкинув перспективу нормалізації відносин. У відповіді, приписаній «представнику департаменту», зазначалося, що Талібан не зміг зробити Афганістан стабільнішим та не виконав зобов’язань у сфері боротьби з тероризмом, натомість дозволивши терористичним угрупованням використовувати країну як плацдарм для атак. У Держдепартаменті наголосили, що США взаємодіють із Талібаном «лише тоді, коли це відповідає інтересам американського народу».
Переговори про міграцію та економічні перспективи
Муттакі, ветеран Талібану та ключова фігура в минулих переговорах між США та угрупованням до його повернення до влади, заявив, що його адміністрація хоче відновити дипломатичні місії у Сполучених Штатах. 55-річний Муттакі також підтвердив, що Афганістан веде переговори з європейськими країнами щодо міграційних угод. «Ми досягли прогресу в цій сфері та сподіваємося на значний подальший прогрес у майбутньому», — сказав він, не вдаючись у подробиці.
В останні місяці афганська влада провела кілька двосторонніх зустрічей щодо міграції з такими країнами, як Німеччина та Франція. Делегація з п’яти афганських дипломатів також зустрілася з понад 20 дипломатами із 15 країн ЄС у Брюсселі в червні. Сторони обговорювали репатріацію відхилених шукачів притулку та засуджених злочинців, повідомили троє учасників зустрічі та чиновник, поінформований про перебіг переговорів.
Один з учасників, афганський дипломат, заявив, що в Європі «табу на розмови з Талібаном було порушено», і тепер Афганістан готовий проводити двосторонні переговори з усіма зацікавленими країнами для укладення відповідних угод.
Водночас жодна європейська країна не визнає адміністрацію Талібану законною владою Афганістану. Уряд залишається міжнародним ізгоєм і не має доступу до таких організацій, як Організація Об’єднаних Націй та Міжнародний валютний фонд. Ультраконсервативний лідер Талібану Шейх Хайбатулла Ахундзада перебуває під ордером на арешт Міжнародного кримінального суду у справі про злочини проти людяності, пов’язані з переслідуванням афганських жінок і дівчат. Тим часом США заморозили мільярди доларів активів Центрального банку Афганістану.
Попри це, дедалі більше американських аналітиків та колишніх дипломатів закликають відновити американо-афганський діалог, який виходив би за межі співпраці у боротьбі з тероризмом, протидії «Ісламській державі» та переговорів щодо ув’язнених. Робін Рафел, колишня американська дипломатка з великим досвідом роботи в Афганістані та Пакистані, заявила, що президент Трамп має можливість зробити те, чого не зміг президент Джозеф Р. Байден-молодший.
За словами Рафел, подолання нинішнього дипломатичного глухого кута може відкрити США доступ до афганських корисних копалин, зміцнити відносини з центральноазійськими сусідами Афганістану та допомогти протистояти Китаю і Росії, які торгують з країною та мають там дипломатичні представництва. «Але це вимагає безпосередньої взаємодії через присутність США в Кабулі, що залишається складним завданням для Вашингтона», — зазначила вона.
У першій розмові з The Times на початку цього року Муттакі назвав афганські родовища потенційною відправною точкою для «нової глави у відносинах двох країн». «Я розглядаю здатність президента Трампа укладати угоди, його прагматичний підхід та рішучість як чинники, здатні сприяти конструктивній взаємодії з його адміністрацією», — сказав він.
Майкл Кугельман, старший науковий співробітник із питань Південної Азії в Атлантичній раді у Вашингтоні, заявив, що мінеральні ресурси є правильним аргументом для адміністрації Трампа. Афганістан має значні невикористані запаси літію, міді та залізної руди, а також рідкісноземельних елементів, які Геологічна служба США відносить до критично важливих мінералів.
«Міркування, засновані на цінностях, такі як жорстокість та жахливе ставлення Талібану до жінок і дівчат, не обов’язково завадили б цій адміністрації взаємодіяти з Талібаном, особливо якщо це могло б сприяти економічним інтересам США», — сказав Кугельман.
Дискусії навколо мінеральних багатств Афганістану не нові. США витратили майже 1 мільярд доларів у період із 2004 до 2021 року на розвиток видобувної промисловості країни, але не досягли «жодного відчутного прогресу», згідно зі звітом SIGAR за 2023 рік. Адміністрація Талібану наразі має інвестиційні угоди у сфері видобутку корисних копалин із компаніями з Китаю, Ірану, Катару та інших країн.
Гуманітарна криза та ізоляція
Муттакі закликав не лише США, а й будь-які інші країни інвестувати в Афганістан, де адміністрація Талібану гостро потребує іноземного капіталу. За даними Організації Об’єднаних Націй, близько половини з приблизно 45 мільйонів жителів країни потребують гуманітарної допомоги, обсяг якої скоротився після зменшення американського фінансування минулого року.
Близько чотирьох мільйонів афганців повернулися із сусідніх Пакистану та Ірану з початку 2025 року. Це один із найбільших епізодів зворотної міграції за останні десятиліття. Пакистан, який раніше був головним торговельним партнером Афганістану, закрив кордон через проблеми з безпекою, змусивши Талібан шукати альтернативні торговельні шляхи через країни Центральної Азії, Іран та Індію.
Під час інтерв’ю Муттакі відкинув питання про те, чи є жорстка політика його уряду щодо жінок і дівчат перешкодою для міжнародного визнання. На початку цього року він заявив, що рішення уряду не допускати їх до середньої освіти є «тимчасовим» — аргумент, який Талібан уже використовував під час свого першого правління у 1996–2001 роках, коли Муттакі обіймав посаду міністра освіти, а також після повернення до влади у 2021 році.
Аббас заявив, що очікує збереження міжнародної ізоляції Талібану доти, доки угруповання не відмовиться від своїх найбільш радикальних політик, які значною мірою визначаються в місті Кандагар — духовному центрі Талібану та місці перебування Шейха Ахундзада. «Без компромісів, без зміни того, що вони відстоюють, це неможливо. Щось має змінитися, а Талібан цього не пропонує», — сказав Аббас.
Джерело: NYT
