Друга партія російських супутників “Рассвет” не змогла досягти таких самих висот, як перша. Жоден із 16 супутників програми “Рассвет” із другої партії не піднявся вище 360 км. Це приблизно на 200 км нижче за висоту, якої перша група досягла на аналогічному етапі.
Як пише RussianSpaceWeb, другу партію супутників запустили 19 липня. За даними спостережень, між кінцем липня та початком серпня 2026 року дев’ять супутників другої групи розпочали орбітальні маневри. На той час їхні висоти становили від 313 до 332 км, що приблизно на 200 км нижче, ніж висоти першої групи за аналогічний період. У звіті також зазначається, що ці дев’ять активних супутників другої групи почали маневрувати раніше після запуску, ніж супутники першої групи.
Решта космічних апаратів другої групи або втрачали висоту без маневрів, або їхні маневри були недостатньо значними, щоб компенсувати зниження орбіти через атмосферний опір.
Подальша доля супутників “Рассвет”
Спостереження свідчать, що до 5 серпня 2026 року 11 супутників другої групи помітно піднялися. Водночас ще три супутники згодом припинили спроби підвищити орбіту, після чого вона почала повільно знижуватися. Їхня висота становила від 310 до 330 км.
Водночас два супутники з другої російської партії “Рассвет” почали знижуватися в атмосферу, так і не виконавши орбітальних маневрів. Вони опустилися нижче 300 км і, схоже, перебувають на шляху до сходження з орбіти.
Попередні невдачі та призначення системи
Видання Defence Blog зазначає, що це вже другий випадок, коли супутники комплексу “Рассвет” не змогли вийти на стабільну орбіту. Перший втрачений супутник “Рассвет”, позначений як Об’єкт 4, зійшов з орбіти та повернувся в атмосферу 6 червня, не виконавши жодного маневру після запуску 23 березня. Це стало першою підтвердженою втратою у програмі.
Як повідомляв УНІАН, Росія розгорнула в космосі перші супутники “Рассвет” від “Бюро-1440”, які забезпечують російським військовим супутниковий інтернет. Експерт із супутникового зв’язку Володимир Степанець розповів, що ці супутники вже забезпечують щонайменше два “вікна зв’язку” на добу над Україною тривалістю понад годину кожне.
Аналітики зазначають, що одним із можливих способів протидії цій системі є ураження її супутників. За їхніми словами, попри те, що реалізувати такий варіант досить складно, технічно це можливо. Водночас більш перспективним рішенням вони вважають створення відповідних комплексів РЕБ. Україна також зосередила зусилля на ураженні наземної інфраструктури цієї космічної системи.
Джерело: UNIAN
