Проти французької держави подали два окремі позови через «бездіяльність» та «повільність» у французькій частині справи Джеффрі Епштейна. Один із них подала колишня шведська модель Ебба Карлссон, яка звинувачує ймовірного вербувальника Епштейна у зґвалтуванні, а другий — асоціація Innocence en danger від імені потенційних жертв американського фінансиста.
Деніел Сіад, якого вважали ймовірним вербувальником Джеффрі Епштейна, був знайдений мертвим наприкінці липня у своєму будинку в Коломбі (О-де-Сен). Його смерть фактично припинила розслідування щодо нього, однак розслідування прокуратури Парижа у французькій частині справи Епштейна триває. «Була можливість його допитати, але протягом місяців нічого не було зроблено», — заявила Ебба Карлссон телеканалу BFM TV у середині серпня.
Позов Ебби Карлссон та реакція прокуратури
Позов Ебби Карлссон проти держави, підготовлений адвокатами Вільямом Бурдоном та Коломбою Гроссі, був поданий до суду Парижа та вручений 21 серпня. Перше слухання заплановане на 2027 рік, повідомляє AFP. Адвокати наголошують на тому, що Деніела Сіада не затримали та не допитали, і звинувачують державну систему правосуддя у «винній бездіяльності». Вони просять суд визнати «неналежне функціонування державної служби правосуддя» та кваліфікувати його як «грубу недбалість», а також вимагають 50 000 євро компенсації за завдану шкоду.
На початку року Карлссон подала заяву до поліції в Парижі, стверджуючи, що впізнала Деніела Сіада на фотографії у файлах Епштейна. Вона звинуватила його у зґвалтуванні у Франції в 1990-х роках. «Ми запитуємо себе, чому його не затримали», — заявила вона.
Деніел Сіад, проти якого було подано кілька заяв, зокрема щодо зґвалтування, перебував під розслідуванням у Парижі та заперечував звинувачення. Його адвокатка Меня Араб-Тігрін заявляла AFP: «Він був невинний». Прокурор Парижа Лор Беккюо після смерті Сіада зазначила, що він перебував під наглядом у межах спеціальних слідчих заходів, зокрема телефонного прослуховування, однак отримані матеріали на той момент не містили даних, які виправдовували б його негайне затримання.
Позов Innocence en danger та перебіг розслідування
Президентка асоціації Innocence en danger Хомайра Сельє та адвокат Жан Саньє повідомили AFP, що організація приєднується до «позову Ебби Карлссон, спрямованого на те, щоб французька держава надала пояснення щодо своїх дій». Асоціація заявила, що поділяє «гнів усіх жертв цієї жахливої справи». В окремому позові, врученому 31 липня адвокатом Матіасом Дармоном, Innocence en danger також звернулася до суду Парижа. Перше слухання у цій справі також має відбутися у 2027 році. Адвокат Саньє звинувачує систему правосуддя у «неналежному функціонуванні», «грубій недбалості» та «відмові у правосудді» під час розгляду французької частини справи Епштейна та вимагає 15 000 євро компенсації.
Асоціація критикує «графік, повільність якого об’єктивно важко узгодити з вимогами, що висуваються до кримінального розслідування такого характеру». Innocence en danger нагадує, що ще в липні 2019 року зверталася до прокурора Парижа. Організація також наголошує на «численних зв’язках із французькою територією» у цій масштабній справі, зокрема на регулярних поїздках Джеффрі Епштейна до Парижа та його зв’язках із посередниками, вербувальниками та представниками модельного бізнесу у Франції. Асоціація вказує на «послідовність затримок» та «відсутність пояснень щодо деяких періодів очевидної бездіяльності» у справі.
Innocence en danger також висловлює жаль через смерть «кількох осіб, які могли становити інтерес для розслідування». Серед них — Жан-Люк Брюнель, французький модельний агент та ще один ймовірний вербувальник Джеффрі Епштейна, який покінчив життя самогубством у лютому 2022 року під час перебування під вартою, а також нещодавно Деніел Сіад.
Після публікації мільйонів документів, пов’язаних із Джеффрі Епштейном, прокуратура Парижа на початку 2026 року оголосила про залучення суддів, відповідальних за аналіз можливих правопорушень, пов’язаних із громадянами Франції, а також про проведення «повного повторного аналізу матеріалів розслідування» щодо Брюнеля.
Джерело: Libération
