Президент Асоціації начальників в’язниць Великої Британії Том Вітлі закликав прем’єр-міністра Енді Бернема «бути сміливим і діяти», щоб покласти край проблемі безстрокових тюремних термінів, яка також загострює кризу переповненості в’язниць.
Вітлі закликав прем’єр-міністра знайти «довгострокове рішення» для майже 2300 ув’язнених, які досі відбувають покарання за вироками Imprisonment for Public Protection (IPP), або «ув’язнення для захисту суспільства». Цей заклик пролунав на тлі зусиль уряду звільнити місця у в’язницях після критики програми дострокового звільнення.
За словами Вітлі, який очолює організацію, що представляє керівників в’язниць по всій країні, настав час для уряду вжити «рішучих заходів», щоб нарешті покласти край несправедливості, пов’язаній із IPP. Це також дозволило б звільнити сотні місць у в’язницях. Він закликав міністра юстиції Алекса Норріса знайти спосіб зупинити дострокове звільнення двох убивць поліцейського Ендрю Харпера, а також розглянути питання «явно несправедливих» тюремних термінів як один із потенційних заходів для звільнення місць.
Наслідки вироків IPP та переповненість в’язниць
Вітлі зазначив, що виконання цих безстрокових вироків створило «проблеми совісті» для начальників в’язниць. Зокрема, деяким членам асоціації було важко пережити випадки, коли ув’язнені IPP, перебуваючи під їхнім наглядом, накладали на себе руки після втрати надії на звільнення. Щонайменше 96 ув’язнених, які відбували такі вироки, наклали на себе руки у в’язниці, втративши надію коли-небудь вийти на волю.
Він попередив, що відмова від положень Закону про вироки (Sentencing Act), які мали забезпечити дострокове звільнення 5000 ув’язнених із наступного місяця, ризикує залишити пенітенціарну систему в стані постійної переповненості та на межі кризи.
«Ми дійсно досягаємо точки, коли в’язниці перебувають під таким постійним тиском, переповнені так довго і так довго працюють із недостатньою кількістю персоналу, що система тріщить по швах», — сказав Вітлі. Він додав, що якщо кількість ув’язнених не буде приведена до керованого рівня, деякі з них можуть вийти на волю більш небезпечними, ніж були до ув’язнення.
«Якщо ви не зможете реабілітувати людей, ви не захищаєте суспільство», — зазначив він. За його словами, звільнення людей без змін у їхній поведінці або навіть у гіршому стані, ніж до скоєння злочину, підвищує ризик для громадськості.
Вітлі, який керував шістьма в’язницями, заявив, що прагнення політиків демонструвати жорсткість щодо злочинності призвело до «інфляції вироків», що сприяло нинішній кризі, оскільки середня тривалість покарань останніми роками різко зросла.
На тлі громадської критики Бернем уже виключив ґвалтівників та осіб, які втягують дітей у злочинну діяльність, із заходів дострокового звільнення, передбачених Законом про вироки Лейбористської партії. Зараз він, за повідомленнями, розглядає можливість виключення осіб, засуджених за ненавмисне вбивство, після негативної реакції на включення вбивць поліцейського Харпера до програми дострокового звільнення.
Понад мільйон людей підписали петицію із закликом не допустити звільнення двох підлітків після відбуття половини їхнього 13-річного терміну за ненавмисне вбивство.
Вітлі визнав, що реакція жертв та їхніх родин на такі рішення є цілком зрозумілою, однак застеріг, що цей емоційний підхід уже неодноразово використовувався для формування політики у сфері покарань, що й призвело до нинішньої ситуації. Він побоюється, що відповідь Бернема на суспільне обурення стане ще однією формою «інфляції вироків».
Він закликав прем’єр-міністра прислухатися до жертв та їхніх родин, але водночас враховувати ширші проблеми системи правосуддя, оскільки в’язницям необхідно забезпечити достатній резерв вільних місць для нормального функціонування.
«Це означає, що, можливо, доведеться змінити тривалість вироків і скоротити їх», — сказав він. За його словами, також варто шукати інші способи роботи з людьми, які скоюють злочини, та усувати першопричини злочинної поведінки. Наприклад, у випадках наркотичної залежності ефективнішою може бути допомога з її подоланням, ніж утримання людини в переповненій і недостатньо забезпеченій в’язниці.
Міністр юстиції Алекс Норріс має представити парламенту план боротьби з переповненістю в’язниць у вересні. Серед потенційних заходів, які прем’єр-міністр уже визначив для звільнення місць, — прискорення видворення іноземних правопорушників, використання деяких жіночих в’язниць для розміщення чоловіків та пошук рішення для «давньої несправедливості», пов’язаної з вироками IPP.
Безстрокові вироки IPP, за перегляд яких газета The Independent виступає понад два роки, були скасовані у 2012 році, але скасування не мало зворотної сили. Запроваджені за часів уряду New Labour у межах жорсткішої політики боротьби зі злочинністю, вони призначалися багатьом рецидивістам, навіть за відносно незначні злочини. У результаті тисячі людей залишилися без визначеної дати звільнення, а деякі з них відбули терміни, що у 22 рази перевищували початковий строк покарання.
Уряд також стикається з судовими позовами після того, як Організація Об’єднаних Націй, яка давно висловлює занепокоєння щодо психологічних наслідків таких покарань, у своєму правовому висновку минулого місяця заявила, що деякі ув’язнені IPP утримуються довільно.
Профспілка закликає покласти край безстроковим вирокам IPP з 2017 року. За словами Вітлі, ці вироки призвели до того, що деякі ув’язнені дорослішали за ґратами, відчуваючи, що їхнє покарання «триватиме вічно».
Представник Міністерства юстиції заявив, що «правильно, що ці вироки були скасовані». За його словами, щорічний звіт щодо IPP свідчить про значне покращення підтримки таких правопорушників, зокрема завдяки ширшому доступу до реабілітації та психологічної допомоги. У міністерстві заявили, що «розглядають, що ще можна зробити», а міністр юстиції «переглядає реформи цих несправедливих вироків».
Джерело: The Independent UK
