Росія представила нове покоління відносно недорогих ударних дронів «Герань-5» та ракет «Бандероль», здатних точно знаходити цілі та ухилятися від перехоплення. Як пише The Wall Street Journal, поява цих озброєнь свідчить про здатність російської армії адаптуватися, впроваджувати інновації та швидко запускати нові системи у масове виробництво.
За словами представників України та інших сторін, значною мірою цей технологічний стрибок став можливим завдяки компонентам, придбаним у Китаї в обхід міжнародних санкцій. Про це, зокрема, свідчать уламки збитих боєприпасів.
Як зазначають експерти, за кілька років Росія розробила та поставила на озброєння обидва види зброї, модифікувавши попередні моделі, випробувавши їх у бойових умовах та швидко розпочавши масове виробництво. На думку експертів, завдяки цьому Москва випередила Київ і Вашингтон.
Україна також продемонструвала здатність швидко розробляти нові озброєння, створивши один із перших ефективних реактивних безпілотників. Водночас, як зазначає видання, країні бракує виробничих ресурсів і значною мірою спроможності планувати розвиток озброєнь на перспективу.
Чого Захід може навчитися у Росії
«На Заході ми схильні недооцінювати Росію, але вона може дуже швидко пройти шлях від ідеї та експериментів до виробництва. Цьому Захід має повчитися у Росії», — сказала старша наукова співробітниця Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні Катерина Бондар.
Російські розробки безпосередньо впливають і на США, оскільки Росія, Іран та Північна Корея обмінюються військовими ноу-хау. За даними видання, інновації, створені під час війни в Україні, вже знаходять застосування у війні США з Іраном.
У швидкому розгортанні виробництва нових дронів видання також вбачає роль Володимира Путіна, який використав свій контроль над країною для значної переорієнтації її ресурсів на війну проти України. Це дозволило спрямовувати кошти з бюджету та державних банків в оборонний сектор. У результаті Росія мобілізувала ресурси для війни в масштабах, яких демократії НАТО не допускали з часів Другої світової війни.
«Бандероль» і «Герань-5»: особливості нової зброї
Ракета «Бандероль» та дрон «Герань-5» відповідають потребі у відносно недорогих, але спроможних одноразових озброєннях. За даними The Wall Street Journal, нові системи поєднують модернізовані озброєння нижчого класу та спрощені високотехнологічні рішення. Кожна з них має власне співвідношення вартості, дальності, швидкості, потужності вибуху та здатності досягати цілі без перехоплення.
За оцінками, «Бандероль» і «Герань-5» коштують приблизно по 100 тисяч доларів за одиницю. Для порівняння, високотехнологічні американські крилаті ракети «Томагавк» та відповідні російські моделі коштують понад 2 мільйони доларів кожна.
Дрони «Герань», як зазначають автори статті, спочатку були версіями відносно повільних іранських безпілотників «Шахед» із пропелерними двигунами. Після того як Україна навчилася досить ефективно їх перехоплювати, російські інженери вдосконалили ці БПЛА, збільшивши їхню швидкість і здатність обходити системи ППО.
Генеральний директор компанії DroneSec, що спеціалізується на розвідці загроз, пов’язаних із безпілотниками, Майк Моннік заявив, що «Герань-5» змусила переглянути підходи до протидії безпілотникам, оскільки «по суті, це крилата ракета для бідних».
Аналітики DroneSec погоджуються з оцінками української сторони, що Росія значною мірою покладається на китайські компоненти, зокрема реактивні двигуни, навігаційні комп’ютери та електроніку зв’язку.
За їхніми словами, російські інженери вміють максимально ефективно використовувати готове обладнання, придбане у Китаї. Зокрема, вони створюють антени, здатні протидіяти роботі засобів радіоелектронної боротьби, а також комунікаційні мережі, здатні працювати в умовах глушіння сигналів.
Росія робить ставку на масовість
Ще однією стратегічною перевагою Росії у виданні називають здатність до масового виробництва. «Тепер ми бачимо, що масовість є надзвичайно важливою складовою успіху», — сказала Катерина Бондар.
Представники США та НАТО заявляють, що усвідомлюють цю проблему. Полковник Сухопутних військ Мартін О’Доннелл зазначив: «Ми повинні застосовувати й адаптувати всі доступні інструменти та спроможності до реалій, з якими стикаємося сьогодні».
За його словами, під час нещодавнього саміту члени НАТО пообіцяли інвестувати понад 40 мільярдів доларів протягом п’яти років у спроможності протидії безпілотникам.
Бондар також наголосила на важливості передбачати майбутні етапи розвитку озброєнь. За її словами, Україна протягом кількох років отримувала сигнали про те, що Росія працює над реактивними безпілотниками та недорогими крилатими ракетами, однак Київ виявився неготовим до їхнього масштабного застосування.
«Було очевидно вже досить давно, що ми зрештою опинимося в цій ситуації. Мене дивує, що всі здивовані», — сказала Бондар.
Вплив нових дронів на українську ППО
Як повідомляв УНІАН, реактивні дрони фактично вивели мобільні вогневі групи з гри. Через високу швидкість ударних БПЛА українська ППО має дуже мало часу на їхнє виявлення та знищення, тому Україна змушена залучати дорожчі засоби, зокрема винищувачі F-16, Mirage, МіГ-29, а також наземні системи ППО та ракети-перехоплювачі.
За даними УНІАН, нові «Герані» також різко погіршили ефективність української ППО. За словами речника Повітряних сил України Юрія Ігната, українська ППО перехоплює лише близько 60% реактивних дронів. Для порівняння, проти інших їхніх модифікацій цей показник зазвичай становить 90–95%.
Джерело: UNIAN
