Європейський Союз має на меті посилити захист кордонів та запровадити комплексну міграційну систему в рамках нової реформи, яка, за словами офіційних осіб, надасть країнам-членам більший контроль над прибуттям та виїздом мігрантів. “Вперше ми маємо комплексну європейську систему,” — заявив Магнус Бруннер, голова ЄС з питань міграції.
Основні зміни, передбачені реформою, включають посилені прикордонні процедури, механізм прискореного відхилення заяв, механізм солідарності для розподілу тягаря між країнами-членами та систему реагування на несподівані сплески міграції.
Посилення прикордонних процедур
Мігранти, які нелегально потрапляють до Європейського Союзу, проходитимуть перевірку особи та безпеки, що триватиме до семи днів. Під час цього процесу їхні ідентифікаційні документи, біометричні дані обличчя та відбитки пальців будуть занесені до бази даних. Цей скринінг має на меті визначити, хто має отримати прискорений або стандартний процес розгляду заяви про надання притулку, а хто має бути відправлений назад до країни походження чи транзиту.
Правозахисні групи скаржаться, що цей процес фактично призведе до затримання більшості мігрантів, включно з дітьми, на весь період перевірки.
Ще однією зміною є механізм “прискореного відхилення”. Шукачі притулку, які вважаються загрозою безпеці або мають низькі шанси на отримання статусу біженця, будуть оброблятися швидше. Це стосується, наприклад, громадян Марокко та Бангладеш, яким відмовляють у захисті щонайменше у 80% випадках. Заяви за прискореною процедурою розглядатимуться в центрах поблизу “зовнішніх кордонів” ЄС — сухопутних кордонів, портів та аеропортів — і займатимуть до 12 тижнів. Для інших шукачів притулку продовжуватиме діяти стандартна процедура.
Правозахисні організації зазначають, що прискорений процес у більшості випадків призведе до подальшого періоду затримання та поспішного прийняття рішень.
Механізм солідарності та реагування на кризи
Реформа запроваджує “механізм солідарності”, спрямований на полегшення навантаження на такі країни, як Італія, Греція та Мальта, які останніми роками приймають основну масу сухопутних і морських прибулих. Згідно з ним, країни-члени зобов’язані приймати певну кількість шукачів притулку, які прибувають до країн на зовнішньому кордоні, або сплачувати 20 000 євро (23 000 доларів США) за кожного шукача притулку країнам, що перебувають під тиском.
Щонайменше 30 000 шукачів притулку на рік підпадатимуть під цю систему переселення. Пов’язані переговори щодо механізму солідарності вже виявилися складними, і під час першого раунду минулого року кілька країн відмовилися приймати будь-які переселення.
Пакет також встановлює надзвичайну систему “реагування на сплески” для несподіваних міграційних сплесків, подібних до кризи 2015-2016 років, коли понад два мільйони шукачів притулку, багато з яких були з охоплених війною Сирії та Афганістану, потрапили до блоку. Ця система дозволить країнам-членам зменшити захист для шукачів притулку, уможливлюючи їхнє триваліше утримання в центрах затримання на зовнішніх кордонах ЄС. Система також застосовуватиметься до “інструменталізації” міграційних потоків — звинувачення, яке часто висувають проти Білорусі та Росії, які, за словами сусідів ЄС, переправляють мігрантів через кордон, щоб дестабілізувати блок з 27 країн.
Джерело: RFI