Японія представила довгостроковий інвестиційний план на суму понад 370 трильйонів єн (2,3 трильйона доларів США), розрахований на 14 років до березня 2041 року. Прем’єр-міністр Санае Такаїчі оприлюднила це довгострокове бачення економічного розвитку Японії, що передбачає масштабні інвестиції у штучний інтелект, напівпровідники, а також інші ключові сектори, зокрема оборону, космос та суднобудування.
Згідно з документами, оприлюдненими в середу після засідання консультативної ради з питань політики, лише на штучний інтелект та чипи виділено 101,6 трильйона єн. План передбачає поєднання державних та приватних інвестицій для досягнення цільових сум, при цьому очікується, що уряд внесе трохи менше половини, якщо інфляція залишатиметься на очікуваному рівні.
Ця інвестиційна дорожня карта є ключовим кроком у зусиллях Такаїчі залишити свій слід на стратегії зростання Японії, оскільки технологічні зміни та геополітична напруженість змінюють економічні пріоритети. Прем’єр-міністр прагне спрямувати інвестиції в сектори, які можуть зміцнити економічну безпеку — від стійкості ланцюгів постачання до критично важливих технологій — одночасно підвищуючи довгостроковий потенціал зростання країни через підтримку галузей, що розвиваються.
З інвестицій у штучний інтелект та чипи основна частина буде спрямована на напівпровідники, які становлять основу фізичних інтелектуальних систем, а також на «вертикальний ШІ», призначений для конкретної роботи або галузі. Ці інвестиції покликані полегшити вузькі місця у постачанні шляхом вирішення структурної нестачі робочої сили в старіючій країні. За оцінками плану, інвестиції в напівпровідники до фінансового 2040 року створять економічний мультиплікативний ефект у розмірі 443 трильйонів єн, тоді як інвестиції у фізичний ШІ та вертикальний ШІ принесуть 144 трильйони єн та 222 трильйони єн відповідно.
Інвестиційний план є частиною поточних зусиль Японії з відродження своєї чипової промисловості. З моменту оприлюднення нової стратегії у 2021 році уряд виділив близько 7,2 трильйона єн на напівпровідники та штучний інтелект, за даними Міністерства промисловості. З цієї загальної суми уряд виділив кошти на конкретні проєкти, такі як державне підприємство з виробництва чипів Rapidus Corp., яке отримало державну підтримку на суму приблизно 2,6 трильйона єн.
Економічні прогнози та боргове навантаження
Уряд також оприлюднив у середу довгострокові економічні та фіскальні прогнози, що включають стратегію зростання Такаїчі за трьома сценаріями. У найбільш оптимістичному випадку, коли стратегія реалізується за призначенням, співвідношення боргу до ВВП, як очікується, буде стабільно знижуватися, навіть якщо уряд щорічно вноситиме 10 трильйонів єн реальних витрат на план. В інших двох сценаріях — де технологічна та ринкова невизначеність обмежує вплив стратегії, або де зберігаються поточні тенденції — прогнозується, що співвідношення знову почне зростати протягом 2030-х років. Усі три сценарії передбачають стабілізацію інфляції на рівні близько 2%.
Уряд Такаїчі переорієнтував свою фіскальну політику на скорочення співвідношення боргу до ВВП, відмовившись від цільового показника первинного балансу, який керував державною політикою понад два десятиліття. Показник боргу до ВВП, як правило, вважається легшим для покращення в періоди інфляції. Прогнози підкреслюють, наскільки сильно фіскальний прогноз Японії залежить від успіху програми зростання Такаїчі. Оцінки не враховують витрати на будь-яке збільшення оборонних витрат або будь-які потенційні зниження податку на споживання, що свідчить про те, що фіскальний тиск може виявитися більшим, ніж передбачають прогнози.
Економічна програма Такаїчі розділила настрої інвесторів. На фондовому ринку її прагнення до масштабних інвестицій допомогло індексу Nikkei 225 ненадовго перевищити позначку 70 000 вперше в історії цього місяця. Водночас занепокоєння щодо фіскальної стійкості сприяло зростанню прибутковості наддовгострокових японських державних облігацій до багаторічних максимумів на початку цього року.
Джерело: Bloomberg
