Одна з найзначніших світових колекцій зразків рослин перебуває під загрозою через війну в Україні, що спричинило міжнародний заклик до термінової оцифровки та глобальної співпраці для збереження цього незамінного наукового ресурсу. Дослідники з України, Австралії, Нової Зеландії, Європи та Північної Америки наголосили на важливості Національного гербарію України у Києві (KW), який зберігає понад 2,3 мільйона зразків рослин і грибів. Ця колекція входить до найбільших гербаріїв Європи та містить безцінні екземпляри, зібрані одними з найвідоміших ботанічних дослідників світу протягом останніх 250 років.
Нова стаття, опублікована в журналі Taxon, окреслює як наукову значущість колекції, так і ризики, з якими вона стикається в умовах триваючого вторгнення Росії. Серед співавторів — доктор Юрген Келлерманн, старший ботанік Державного гербарію Південної Австралії та запрошений науковий співробітник Університету Аделаїди. З 2020 року Келлерманн тісно співпрацює з провідним автором статті, професором Сергієм Мосякіним, директором Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного у Києві (частина Національної академії наук України) та науковим куратором Національного гербарію.
«Національний гербарій України є глобальним архівом біорізноманіття, що містить зразки, зібрані під час деяких найважливіших ботанічних експедицій в історії. Багато з цих зразків неможливо замінити, якщо вони будуть втрачені», — зазначив Келлерманн.
Унікальне значення для світової ботаніки
Гербарій зберігає колекції, що датуються XVIII та XIX століттями, включаючи зразки, зібрані в Австралії, Новій Зеландії, Північній Америці, Азії, Африці та Європі. Багато з них є типовими зразками — оригінальними еталонними зразками, які вперше використовувалися для опису видів рослин. Колекція особливо важлива для австралійської ботаніки, оскільки містить оригінальний матеріал, використаний Миколою Турчаніновим у 1847–1863 роках для опису 43 родів та близько 400 видів австралійських рослин.
Гербарій KW містить численні зразки, зібрані ранніми дослідниками, зокрема Джеймсом Драммондом (1786–1863), Алланом Каннінгемом (1791–1839), Джоном Гілбертом (бл. 1810–1845), Йоганном Августом Людвігом Прайсом (1811–1883), Францом Вільгельмом Зібером (1789–1844) та багатьма іншими. «Історичні зразки KW особливо важливі для флори глобальної гарячої точки біорізноманіття Західної Австралії, а також для інших регіонів країни», — додав Келлерманн.
Ризики війни та необхідність оцифровки
Колекція ледь уникла серйозних пошкоджень, коли ракетні удари вразили центр Києва у жовтні 2022 року, спричинивши руйнування або пошкодження сусідніх наукових та культурних установ. Хоча сам гербарій вистояв, дослідники попереджають, що триваючі атаки, перебої з електропостачанням та інші наслідки війни продовжують становити значні ризики.
Стаття стверджує, що великомасштабна оцифровка пропонує найкращий захист для цих безцінних колекцій. Створення цифрових записів високої роздільної здатності дозволило б дослідникам у всьому світі отримати доступ до зразків, одночасно гарантуючи збереження інформації, що міститься в них, навіть якщо фізичні колекції будуть пошкоджені.
Професор Мосякін наголосив, що міжнародна співпраця є надзвичайно важливою. «Оцифровка — це більше, ніж просто створення зображень. Вона дозволяє вченим у всьому світі вивчати ці колекції, відкривати раніше непомічені зразки та будувати нові дослідницькі партнерства. Працюючи разом, ми можемо допомогти зберегти цю видатну наукову спадщину для майбутніх поколінь», — сказав Мосякін.
Стаття висвітлює кілька дослідницьких можливостей, які можуть виникнути внаслідок розширення міжнародної співпраці, включаючи вивчення ранніх колекцій рослин Австралії та Нової Зеландії, історичних зразків, зібраних піонерськими ботаніками, та сучасний генетичний аналіз законсервованого рослинного матеріалу. Келлерманн зазначив, що київська колекція вже зробила важливий внесок у дослідження австралійських рослин. «Деякі зразки, що зберігаються в Києві, надають унікальні відомості про ботанічну історію Австралії та містять інформацію, яку важко або неможливо знайти деінде», — підсумував він. «Захист та обмін цими колекціями приносить користь не лише Україні, а й світовій науковій спільноті».
Джерело: Phys.org