Нове дослідження економіста Стенфордського університету Лукаса Альтгоффа показало, що штучний інтелект, найімовірніше, не замінить більшість професій, а змінить характер роботи, підвищить зарплати працівників і допоможе скоротити нерівність в оплаті праці. Найбільше від цього, за прогнозом дослідника, виграють працівники з низькою кваліфікацією.
За словами Альтгоффа, ШІ спрощуватиме виконання багатьох робочих завдань. Зменшуючи рівень навичок, необхідних для їх виконання, він дозволить менш кваліфікованим працівникам виконувати складніші й краще оплачувані завдання. Його оцінки показують, що протягом життя такі працівники можуть заробити на 15% до 45% більше, ніж без використання ШІ. Якщо технологія розвиватиметься швидше, цей ефект може бути ще відчутнішим.
Якщо цей прогноз справдиться, ШІ сприятиме скороченню розриву в оплаті праці між найбільш і найменш оплачуваними працівниками. Нині цей розрив зростає, і багато експертів побоюються, що розвиток штучного інтелекту лише посилить нерівність.
Нова концепція впливу технологій
Аналіз Альтгоффа, опублікований як робочий документ Національного бюро економічних досліджень, ґрунтується на новій концепції, яку він розробив разом із Гуго Райхардтом з Барселонської школи економіки. Вона пропонує новий підхід до розуміння того, як технологічні зміни впливають на працівників.
На відміну від попередніх моделей, які переважно розглядали автоматизацію (коли машини повністю замінюють людей) або доповнення (коли технології допомагають людям працювати ефективніше), Альтгофф і Райхардт називають ключовим результатом технологічного розвитку «спрощення». Хоча від цього виграють усі працівники, найбільший ефект отримають менш кваліфіковані, оскільки їхні доходи зростатимуть швидше. Інші дослідження також показують, що ШІ допомагає таким працівникам підвищувати продуктивність швидше, ніж висококваліфікованим фахівцям.
Альтгофф зазначає, що вже з’являються ознаки такого вирівнювання на ринку праці. Як приклад він наводить зростання кількості сольних підприємців у США та нещодавній випадок 18-річного школяра з Каліфорнії, який отримав неофіційну пропозицію роботи від NASA після того, як виявив 1,5 мільйона раніше невідомих космічних об’єктів, працюючи зі свого ноутбука. «Наше дослідження підкреслює більш оптимістичний сценарій впливу ШІ на нерівність на ринку праці», — сказав Альтгофф.
За словами дослідника, його робота відрізняється від багатьох інших тим, що аналізує не лише професії, які найбільше ризикують через розвиток ШІ. Наслідки для працівників, зазначає він, залежать від того, чи технологія автоматизує, прискорює або спрощує виконання конкретних завдань.
«Наш документ перетворює ці нині стандартні виміри впливу ШІ на прогноз наслідків для заробітної плати та зайнятості кожної людини в економіці, враховуючи її сильні й слабкі сторони, здатність опановувати нові навички, переходити до інших професій, а також загальноекономічні зміни, зокрема попит на товари та послуги», — пояснив Альтгофф. За його словами, це дає змогу робити «більш обґрунтовані прогнози щодо економіки ШІ».
Вплив на вищу освіту та ринок праці
Використовуючи свою концепцію, Альтгофф і Райхардт також дійшли висновку, що низькокваліфіковані працівники повільніше впроваджують ШІ, однак це не нівелює позитивний ефект від технології. Водночас загальна цінність професійних навичок поступово зменшуватиметься, що може знизити інтерес до здобуття вищої освіти.
Автори також прогнозують, що технічні та інженерні спеціальності матимуть кращі перспективи на ринку праці, ніж напрями, де ключову роль відіграють мовні й соціальні навички. Зокрема, більш затребуваними можуть стати механіка, інженерія, архітектура, фізика, транспортні спеціальності та кулінарне мистецтво, тоді як гуманітарні напрями, зокрема політологія, соціологія, філософія, право чи релігієзнавство, можуть втратити частину своєї переваги.
Джерело: Phys.org
