Закон був ухвалений в останньому читанні 58 голосами проти 54, за кілька днів до розпуску Кнесету напередодні парламентських виборів 27 жовтня. Його схваленню передували кілька місяців інтенсивних переговорів між прем’єр-міністром Беньяміном Нетаньягу та ультраортодоксальними партіями ШАС і Об’єднаний іудаїзм Тори, які підтримують його уряд.
Дебати щодо призову та виборів
Лідери ультраортодоксальної громади традиційно виступають проти призову. Вони вважають, що військова служба відволікає молодих чоловіків від вивчення релігійних текстів і загрожує їхньому способу життя. Водночас через нестачу військових дедалі більше політиків закликають поширити військовий обов’язок і на ультраортодоксів.
Згідно з угодою, що діє з моменту створення Ізраїлю у 1948 році, ультраортодоксальні чоловіки, які повністю присвячують себе вивченню релігійних текстів, звільняються від військової служби. Однак через нестачу особового складу в армії Верховний суд неодноразово ставив під сумнів це звільнення, дійшовши у 2024 році висновку, що уряд має розпочати призов ультраортодоксальних чоловіків.
Ухвалений закон не скасовує обов’язковий призов, а лише тимчасово призупиняє арешти студентів призовного віку, які навчаються в талмудичних школах і не з’являються за повістками, до 30 листопада — тобто вже після виборів. Щоб вважатися студентом, необхідно присвячувати вивченню релігійних текстів щонайменше 45 годин на тиждень.
Реакція опозиції та коаліції
Одразу після ухвалення закону лідери опозиції рішуче його засудили, вигукуючи з лав парламенту: «Ганьба! Ганьба!». Гаді Айзенкот, колишній начальник Генштабу армії, який став головним суперником Беньяміна Нетаньягу на майбутніх виборах, засудив у соцмережі X «найбезвідповідальнішу коаліцію в історії Ізраїлю». На його думку, «цей уряд вирішує послабити армію посеред жорстокої війни […] і надає карт-бланш тим, хто ухиляється від військової служби».
Зі свого боку, члени коаліції захищали закон, стверджуючи, що арешти ухилянтів не сприятимуть їхньому вступу до армії. «Арешти дають зворотний ефект від бажаного», — заявив Боаз Бісмут, голова парламентської комісії із закордонних справ та оборони. У понеділок парламент також ухвалив окремий закон, який закріплює вивчення єврейських релігійних текстів як «фундаментальну цінність» держави — крок, який сприймається як посилення аргументів ультраортодоксів на користь збереження звільнення від військової служби.
Джерело: Libération
