Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у середу, 15 липня, дав зрозуміти, що не заперечує проти придбання або поглинання китайськими автовиробниками німецьких автозаводів, які переживають труднощі. Водночас він наголосив, що це може бути лише тимчасовим, а не довгостроковим вирішенням проблем галузі.
Автомобільна промисловість Німеччини стикається зі слабким попитом у Європі, американськими митами та жорсткою конкуренцією з боку китайських виробників. Зайнятість у секторі скорочується, а генеральний директор Volkswagen Олівер Блюме у понеділок повідомив співробітникам, що компанія розглядає можливість скорочення ще до 50 000 робочих місць на додачу до такої ж кількості, про яку вже було домовлено.
Китайські інвестиції як «екстрене рішення»
Оскільки багато автозаводів країни працюють не на повну потужність, лунають припущення, що китайські автовиробники могли б використовувати їхні виробничі лінії або повністю викупити окремі підприємства. Китайські виробники електромобілів, зокрема BYD, активно шукають виробничі майданчики для розширення своєї присутності в Європі.
Відповідаючи на запитання про можливу купівлю німецьких автозаводів китайськими компаніями, Фрідріх Мерц заявив: «Окремі компанії мають вирішити, чи хочуть вони цього, чи ні». Водночас на пресконференції в Берліні канцлер додав: «Я розглядаю це як екстрене рішення, а не як вирішення наших власних структурних проблем».
Німецькі автовиробники вже давно скаржаться на високі виробничі витрати та надмірну бюрократію, тоді як критики вважають, що самі компанії потребують реструктуризації та ефективнішого управління.
Олівер Блюме, який також повідомив працівникам про можливе закриття чотирьох заводів, ще у квітні заявляв, що відкритий до використання виробничих майданчиків Volkswagen китайськими партнерами компанії. Водночас відтоді концерн намагався охолодити чутки щодо можливих угод.
Інші європейські автовиробники також розширюють співпрацю з китайськими компаніями. Власник брендів Jeep і Fiat, компанія Stellantis, у травні оголосила про створення спільного підприємства з китайською Dongfeng для спільного виробництва, продажів та інженерної діяльності в Європі.
Торговельний дефіцит та занижений курс юаня
Фрідріх Мерц також розкритикував Китай, заявивши, що країна штучно утримує курс юаня на заниженому рівні, роблячи свій експорт дешевшим на світових ринках. За його словами, саме це створює несправедливу конкурентну перевагу для китайських виробників.
«З європейської точки зору, ми не можемо в довгостроковій перспективі погодитися з тим, що змушені конкурувати з партнером, чия валюта недооцінена на 25–30%», — сказав канцлер. Він додав: «Ми можемо робити тут усе, що завгодно, але якщо це не буде виправлено, ми й надалі перебуватимемо у невигідному становищі, не в останню чергу через дуже високий імпорт і субсидовану продукцію».
Торговельний дефіцит Німеччини з Китаєм суттєво зріс за останні роки, оскільки експорт різко скоротився, тоді як імпорт стабільно збільшувався. Це особливо позначилося на машинобудуванні, хімічній промисловості та автомобільному секторі.
Джерело: Channel NewsAsia
