Країни Європейського Союзу в середу третій день поспіль не змогли домовитися про новий пакет санкцій проти Росії, що змусило їх тимчасово продовжити дію граничної ціни ЄС на російську сиру нафту ще на тиждень.
Посли відклали подальші обговорення санкцій до 22 липня, домовившись підтримувати граничну ціну на нафту на рівні 44,10 долара за барель до 23 липня, повідомили двоє дипломатів ЄС, обізнаних із ситуацією. Ірландія, яка наразі головує в Раді ЄС, призначила нове засідання послів ЄС на 22 липня.
Без чергового продовження наступного тижня гранична ціна автоматично зросте, оскільки ціни на нафту підвищилися через загострення конфлікту навколо Ірану, що принесе російському президенту Володимиру Путіну значний прибуток. Європейська комісія юридично зобов’язана перерахувати граничну ціну після 15 липня, але нова ціна набуде чинності лише 1 серпня, надаючи виконавчому органу певний простір для маневру. Це був третій день поспіль, коли міністри або посли ЄС зустрічалися, але не змогли домовитися про 21-й раунд санкцій через повномасштабну агресію Росії проти України. ЄС намагається зберегти єдність щодо цих обмежень.
Водночас Україна продовжує кампанію ударів безпілотниками, завдаючи Росії значних втрат і уражаючи об’єкти в глибокому тилу, зокрема кілька нафтопереробних заводів. Ці атаки призвели до дефіциту пального в Росії та змусили Москву шукати дизельне паливо для імпорту на світових ринках.
Перешкоди на шляху до єдності
Оскільки санкції вимагають одностайності всіх 27 держав-членів ЄС, національні уряди можуть висувати умови для своєї згоди, вимагаючи інших поступок. Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан давно відомий блокуванням рішень на підтримку України, хоча була надія, що Будапешт стане менш схильним блокувати рішення після того, як цього року його змінив Петер Мадяр. Однак цього разу Австрія та Греція виступили проти, щоб ускладнити переговори.
Відень запропонував угоду, згідно з якою австрійський Raiffeisen Bank отримає компенсацію за те, що він називає незаконною експропріацією його російських операцій на суму 2,44 мільярда євро. Ця вимога передбачатиме арешт та продаж заморожених російських активів на суму 2,1 мільярда євро, розташованих в Австрії. Майно належить компанії, пов’язаній з російським олігархом Олегом Дерипаскою. За словами прихильників плану, значна частина повернених коштів буде інвестована у фонд відновлення України. У довгостроковій перспективі Відень сподівається, що цей крок стримає Москву від повторного захоплення російських дочірніх компаній ЄС. Хоча інші посли неохоче підтримували цю ідею, троє осіб, обізнаних із перебігом переговорів, повідомили Politico, що рішення було знайдено у вівторок, але відмовилися надати додаткові деталі.
Тим часом Греція висловила занепокоєння щодо попередніх обмежень ЄС на торгівлю російським скрапленим природним газом після того, як у жовтні 2025 року було погоджено заборону. Ці питання ще не вирішені, за словами джерел, які побажали залишитися анонімними для обговорення закритих переговорів. Попередні зміни до 21-го пакету санкцій включали скасування запропонованої заборони на імпорт російської риби та послаблення обмежень на надання віз колишньому російському військовому персоналу.
Попри неодноразові затримки, 21-й пакет загалом вважається сильним. Він передбачає внесення 250 нових осіб до санкційного списку, причетних до військових зусиль Росії, а також санкції щодо більшої кількості банків та суден, пов’язаних із контрабандою нафти.
Джерело: Politico
