Amnesty International знову закликала уряд Гани ухвалити Законопроєкт про боротьбу зі звинуваченнями у чаклунстві через шість років після лінчування 90-річної Аквуа Денте в Кафабі, регіон Саванна. Організація заявила, що подальше зволікання з ухваленням законопроєкту свідчить про невиконання владою свого обов’язку захищати сотні людей, звинувачених у чаклунстві, по всій країні.
Аквуа Денте була забита до смерті 23 липня 2020 року після того, як її звинуватили у чаклунстві. Опублікований відеозапис інциденту показав, як дві жінки нападають на неї. Згодом, у 2023 році, їх засудили до 12 років ув’язнення за ненавмисне вбивство.
У заяві, переданій The Ghanaian Times в Аккрі, Amnesty International зазначила, що багато інших жінок, звинувачених у чаклунстві, були змушені тікати зі своїх громад, побоюючись за власне життя. Організація назвала справу Аквуа Денте «одним із найболючіших прикладів жахливих наслідків звинувачень у чаклунстві». У заяві наголошується, що річниця її смерті є суворим нагадуванням про нагальну необхідність запобігти подальшим зловживанням і захистити невинні життя.
Ламнату Адам, виконавча директорка Songtaba — партнерської організації Amnesty International, заявила, що звинувачення у чаклунстві часто виникають у сім’ях або громадах, зазвичай після трагічних подій, таких як хвороба чи смерть. Вона пояснила, що літні жінки, особливо ті, які живуть у бідності або мають проблеми зі здоров’ям чи інвалідність, є найбільш вразливими. До групи ризику також належать жінки, які не відповідають традиційним гендерним ролям.
Адам зазначила, що жінки, звинувачені у чаклунстві, часто не мають безпечного місця, окрім таборів, які перебувають під керівництвом релігійних лідерів. Хоча ці табори надають певний прихисток, умови проживання в них залишаються вкрай поганими.
Звіти про умови в таборах
Звіт Amnesty International за 2025 рік під назвою «Тавровані на все життя» задокументував неналежний доступ до медичної допомоги, їжі, чистої води, безпечного житла та економічних можливостей у таких таборах. Організація наголосила, що міжнародне право захищає свободу переконань, зокрема віру в чаклунство, однак шкідливі практики, пов’язані з такими переконаннями, не підлягають захисту і мають бути врегульовані законом. Адам заявила, що звинувачення у чаклунстві та пов’язані з ними зловживання порушують фундаментальні права людини, зокрема право на життя, безпеку та свободу від дискримінації, і тому мають визнаватися кримінальним правопорушенням.
Законодавчий шлях та перешкоди
Парламент ухвалив Законопроєкт про боротьбу зі звинуваченнями у чаклунстві у липні 2023 року, однак тодішній президент Нана Аддо Данква Акуфо-Аддо не підписав його, посилаючись на конституційні застереження. Він зазначив, що документ був внесений як приватний законопроєкт, а не урядова ініціатива. Законопроєкт мав на меті криміналізувати звинувачення у чаклунстві, забезпечити захист і підтримку жертв, а також створити правову основу для відновлення справедливості та виплати компенсацій. Відтоді документ повторно не вносили до парламенту.
Amnesty International заявила, що ухвалення законопроєкту стане важливим кроком до захисту жертв і забезпечення справедливості. Організація закликала владу більше не зволікати із забезпеченням захисту, справедливості та відшкодування для людей, звинувачених у чаклунстві. У звіті за квітень 2025 року Amnesty International задокументувала умови у чотирьох неформальних таборах, де сотні людей, звинувачених у чаклунстві, переважно літніх жінок, жили з обмеженим доступом до базових послуг. За словами організації, додаткові свідчення, зібрані у квітні та травні 2026 року в трьох таборах, засвідчили аналогічну ситуацію.
Тим часом петиція, запущена Amnesty International у листопаді 2025 року із закликом ухвалити законопроєкт, наразі зібрала майже 19 тисяч підписів.
Джерело: AllAfrica
