Армія США уклала контракти на загальну суму 2,2 мільярда доларів (1,89 мільярда євро) з п’ятьма компаніями на будівництво та експлуатацію малих атомних електростанцій. Так звані малі модульні реактори (SMR) спочатку мають оснастити п’ять військових баз у США, повідомив у середу представник армії Джефф Ваксман, який опікується, зокрема, питаннями енергетики. Наразі жоден SMR не експлуатується у США.
«Ми знаємо, що наша внутрішня електромережа потенційно вразлива», — сказав Ваксман. «Ми також знаємо, що в умовах конфлікту не завжди можемо безперешкодно доставити викопне паливо туди, куди нам потрібно». За його словами, наразі критична інфраструктура армії в разі втрати підключення до звичайної електромережі «залежить від рідкого викопного палива, передусім дизельного».
Вразливість мережі та стратегічна необхідність
Серед п’яти обраних компаній — два стартапи Antares Nuclear та Radiant Industries, а також відомі концерни атомної промисловості Westinghouse та General Atomics. Малі атомні електростанції, відомі під англійською абревіатурою SMR, значно менші за звичайні АЕС. За даними Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), типовий SMR має електричну потужність до 300 мегават.
У США загалом п’ять компаній розробили прототипи SMR, які можуть працювати автономно, без зовнішнього енергопостачання та, принаймні теоретично, самостійно виробляти електроенергію. Проте лише реакторний проєкт компанії NuScale наразі отримав схвалення Управління ядерного регулювання США (NRC).
Військова сертифікація та комерційні перспективи
Ваксман зазначив, що американські військові мають власний процес сертифікації, адаптований до їхніх потреб. Це вже дозволило ВМС США у 1954 році закласти USS «Nautilus» — перший у світі атомний підводний човен, реактор якого вважається попередником сучасних SMR.
Військові співпрацюють із Міністерством енергетики та NRC, щоб «максимально узгодити наші регуляторні процеси», продовжив Ваксман. Таким чином, компанії, які розробляють SMR для військових, зможуть пройти шлях «від схвалення армією до, сподіваємося, подальшого схвалення NRC». Після цього компанії зможуть продавати свої реактори промисловим підприємствам або муніципалітетам.
Площа, необхідна для SMR, відрізняється залежно від типу реактора. В одному з прикладів виробник енергетичного обладнання оцінює необхідну для SMR площу приблизно у 10 000 квадратних метрів, тобто менше двох футбольних полів. Для порівняння, звичайна атомна електростанція потребує площі від одного до двох квадратних кілометрів, що становить приблизно від 140 до 280 футбольних полів.
Джерело: Der Spiegel
