Після відходу Віктора Орбана дебати щодо вступу України до Європейського Союзу у Брюсселі помітно змінилися. У Києві очікували, що після зміни влади в Угорщині переговори просуватимуться швидше, однак натомість стало очевидно: стриманість щодо темпів розширення ЄС існує не лише в Будапешті.
Донедавна обговорення України мали майже незмінний сценарій. Київ та Європейська комісія закликали якнайшвидше просувати переговори про вступ, більшість держав-членів це підтримували, а Угорщина блокувала будь-які рішення. Оскільки кожен крок потребує одностайної підтримки всіх 27 країн ЄС, переговорний процес фактично залишався заблокованим.
Хоча Орбан більше не очолює уряд, швидкого прориву не сталося. Частково це пов’язано з тим, що його наступник Петер Мадяр також не поспішає. Попри репутацію більш проєвропейського політика, він не хоче, щоб його звинувачували у беззастережній підтримці всіх ініціатив Брюсселя.
Минулого місяця за згодою Угорщини офіційно відкрили перші переговорні розділи щодо вступу України до ЄС. Цього тижня розпочалася робота над другим кластером. Водночас Мадяр не погоджується відкривати всі шість переговорних кластерів уже цього літа, як цього прагне Київ.
Після Орбана проявилися нові сумніви
Втім, справа не лише в позиції Угорщини. На закритих переговорах у Брюсселі дедалі відкритіше лунають застереження з боку інших держав, які раніше майже не звучали публічно. Дипломати часто згадують Нідерланди. Гаага продовжує підтримувати Україну, але наполягає, що країна має виконати всі необхідні реформи та критерії перед відкриттям нових етапів переговорів.
Дипломати зазначають, що Нідерланди не бояться відкрито висловлювати незручну позицію. Один із них пояснив: «Нідерланди не проти бути гучними та прямими, грати роль поганого хлопця». Інше джерело додало, що критика з боку Гааги не викликає підозр у проросійських симпатіях, як це часто траплялося у випадку з Орбаном.
При цьому дипломати наголошують: Нідерланди — не єдина країна з такими застереженнями. Вони не виступають проти переговорів як таких, а лише наполягають, щоб прогрес України оцінювали відповідно до виконання критеріїв. Представник ЄС зазначив: «Нідерланди справді висловлювали заперечення, але ми все ще рухаємося вперед».
За словами європейських чиновників, саме відхід Орбана змінив атмосферу переговорів. Раніше багатьом країнам не було сенсу відкрито висловлювати сумніви, адже Угорщина однаково блокувала будь-яке рішення. «Навіщо витрачати політичний капітал на настільки чутливу тему, якщо Угорщина все одно все заблокує?», — пояснив один із дипломатів.
Тепер приховувати власну позицію більше неможливо. Саме після відходу Орбана стало помітно, що окремі держави мають різне бачення темпів розширення ЄС. Європейська комісія та Україна прагнуть максимально швидкого просування переговорів, балтійські країни підтримують ще швидший темп, тоді як інші столиці виступають за обережніший підхід. Загальний консенсус полягає в тому, що вступ України до ЄС навряд чи можливий уже наступного року, а переговорний процес триватиме ще кілька років.
Більше реалізму та більше вимог
Зі зростанням шансів України на членство дедалі більше уваги приділяють практичним наслідкам такого рішення. Один із дипломатів підсумував ситуацію так: «Усе стає конкретнішим, і це вимагає більше реалізму».
У Брюсселі визнають, що Україна веде війну за своє існування. Водночас її вже сприймають як сильного переговорного партнера, який активно просуває власні пропозиції та інтереси. За словами дипломатів, саме тому дедалі частіше звучать заклики тверезо оцінювати реальний стан реформ. «Хтось має сказати Україні, що важливо залишатися реалістами», — зазначило одне з джерел.
За останні місяці занепокоєння щодо темпів реформ лише посилилося. У Брюсселі вважають, що президент Володимир Зеленський надто часто поступається впливовим внутрішнім групам та військовому істеблішменту. Цього тижня додаткові запитання викликало суперечливе кадрове рішення президента щодо Михайла Федорова. Боротьба з корупцією та забезпечення верховенства права залишаються серед головних вимог ЄС.
Крім цього, окремою темою залишається масштаб України. Вона залишається найбіднішою серед країн-кандидатів і водночас має більше населення, ніж усі інші кандидати разом узяті. Саме тому в ЄС уже зараз обговорюють, як майбутнє членство України може вплинути на розподіл сільськогосподарських дотацій та інших європейських фондів.
Джерело: NRC
