Болгарія успішно виступила проти внесення до чорного списку патріарха Кирила та Вагіта Алекперова, внаслідок чого обидва спірні імені були вилучені з пакета санкцій Європейського Союзу, який залишається на стадії переговорів.
ЄС не зміг забезпечити запровадження санкцій проти патріарха Кирила, очільника Російської православної церкви, після того, як Болгарія наклала вето на пропозицію під час закритих переговорів, посилаючись на релігійні та культурні причини. Болгарія також виступила проти внесення до чорного списку Вагіта Алекперова, російського мільярдера, пов’язаного з Кремлем та великою нафтовою компанією «Лукойл».
Вилучення цих двох імен з проєкту пакета санкцій було остаточно підтверджено під час позачергового засідання послів у неділю, спрямованого на досягнення остаточної угоди, повідомили Euronews кілька дипломатів. Хоча угода щодо пакета в цілому не була укладена, було досягнуто прогресу до її завершення цього тижня.
Очікуване вето та позиція Болгарії
Вилучення імен було очікуваним, враховуючи тверду позицію Болгарії щодо ветування заходу, яку прем’єр-міністр Румен Радев публічно підтвердив минулого місяця. Це незвично для чинного лідера публічно коментувати деталі, що ще перебувають на стадії переговорів. «Яке послання ми надсилаємо, коли поширюємо санкції та війну на сферу релігії? Чи усвідомлюємо ми, куди це веде?» — сказав Радев.
Кирило, вкрай суперечлива фігура з релігійним та політичним впливом, був звинувачений у поширенні ревізіоністської пропаганди для виправдання війни в Україні. Під його керівництвом Російська православна церква схвалила документ, який закликав до знищення незалежності України та описував вторгнення як «Священну війну».
ЄС вперше спробував внести Кирила до чорного списку у 2022 році, але Угорщина під керівництвом тодішнього прем’єр-міністра Віктора Орбана заблокувала цей крок, назвавши його питанням релігійної свободи. Вето тоді викликало широкий резонанс та обурення серед інших держав-членів. Питання залишалося неактивним до цієї весни, коли новий угорський уряд Петера Мадяра сигналізував про готовність змінити позицію. Чиновники ЄС скористалися цією зміною і додали ім’я Кирила до проєкту списку осіб, що підлягають санкціям, але план незабаром зіткнувся з болгарською опозицією.
Релігійні та економічні аргументи
Болгарська православна церква та Російська православна церква адміністративно незалежні, мають різних патріархів, але обидві належать до Східної православної церкви, поділяють одну віру та догмати, а також пов’язані культурними та історичними зв’язками. Східна православна церква є основною конфесією в багатьох країнах Східної Європи, включаючи Росію, Болгарію та Україну. «Епоха хрестових походів закінчилася. Мене не цікавить російський патріарх як особистість. Мене цікавить той факт, що він є главою Російської православної церкви, яка є східноправославною, як і наша церква», — заявив Радев. — «Мене турбують мільйони людей, які належать до цієї церкви».
Ще одне ім’я, яке Радев прагнув виключити, — це Вагіт Алекперов, російський олігарх, засновник «Лукойлу». Алекперов пішов з посади президента у 2022 році на тлі зростаючого міжнародного тиску, але зберіг акції в енергетичній компанії. Радев стверджував, що внесення Алекперова до чорного списку було б рівнозначним «стрілянині собі в ногу» через позов про компенсацію на 3 мільярди євро, який «Лукойл» подав проти державної націоналізації нафтопереробного заводу «Нафтохім Бургас».
Цей завод є найбільшим у регіоні. Софія призначила спеціального адміністратора на цей великий завод у листопаді 2025 року після того, як адміністрація США запровадила нищівні санкції проти «Лукойлу» та змусила транснаціональну компанію виставити свої міжнародні операції на продаж. Нафтопереробний завод, який генерує мільярди євро річного обороту, більше не використовує російську нафту.
Джерело: Euronews
