Більший час, проведений перед екранами в ранньому дитинстві та на початку шкільного навчання, був пов’язаний із гіршою академічною успішністю та слабшою робочою пам’яттю через кілька років. Результати свідчать, що раннє дитинство може містити особливо чутливі періоди, коли звички, пов’язані з використанням екранів, можуть мати довготриваліші наслідки.
Нове лонгітюдне дослідження, у межах якого за дітьми спостерігали від 1 до 8 років, показало, що більший час перед екранами, особливо в ранньому віці та приблизно на початку шкільного навчання, був пов’язаний із нижчою академічною успішністю у віці 9 років і слабшою робочою пам’яттю у віці 10,5 року. Результати свідчать, що важливим може бути не лише те, скільки часу діти проводять перед екранами, а й вік, у якому це відбувається.
Відстеження екранного часу від раннього дитинства до шкільного віку
Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) та Американська академія педіатрії рекомендують уникати використання екранів до 18–24 місяців і обмежувати його до менш ніж однієї години на день для дітей віком від 2 до 5 років. Однак багато дітей проводять перед екранами більше часу, ніж передбачають ці рекомендації. Дослідження впливу екранного часу на когнітивний розвиток також давали неоднозначні результати. Значна частина попередніх робіт ґрунтувалася на даних, зібраних в один момент часу, зосереджувалася переважно на дітях шкільного віку або не передбачала повторних вимірювань протягом раннього дитинства.
Дослідники з Inserm та Національного університету Сінгапуру провели дослідження, опубліковане у World Journal of Pediatrics. Використовуючи дані когорти народження Growing Up in Singapore Towards healthy Outcomes (GUSTO), команда вивчила час, який діти проводили перед екранами, за повідомленнями батьків, у шести різних вікових періодах. Потім ці дані порівняли з показниками академічної успішності та робочої пам’яті дітей через кілька років.
Аналіз охопив 502 дітей, за якими спостерігали від раннього дитинства до середнього дитячого віку. Більший час перед екранами на певних етапах розвитку був пов’язаний із гіршими академічними результатами та слабшою робочою пам’яттю в подальшому. Найчіткіші зв’язки спостерігалися для екранного часу в ранньому дитинстві та на початку формального навчання, що може свідчити про особливу чутливість цих періодів для когнітивного розвитку.
У віці 1 року зв’язок був найсильнішим
«Розміри ефекту, які ми спостерігали у віці 1 року, були найбільшими серед усіх досліджених нами часових точок», — зазначили автори. «Це свідчить про те, що раннє дитинство може бути періодом підвищеної чутливості, коли мозок, що розвивається, особливо вразливий до витіснення навчальної взаємодії екранним часом. Ми також були здивовані, побачивши, що, хоча використання екранів у віці 2 та 3 років не продемонструвало значущих зв’язків, вони знову з’явилися у віці 6 років — коли діти починають формальне навчання. Отже, справа не лише в ранньому віці: використання екранів у пізнішому дитинстві також має значення».
Ця закономірність відрізнялася залежно від віку. Екранний час у 2 та 3 роки не мав статистично значущого зв’язку з пізнішими показниками, які оцінювали в дослідженні, але такий зв’язок знову проявився у віці 6 років. Цей період збігається з переходом до формальної освіти, коли перед дітьми постають дедалі вищі вимоги до уваги, пам’яті та здатності до навчання.
За словами дослідників, результати підтримують загальний принцип, що «менше — краще», коли йдеться про екранний час дітей. Додаткова година перегляду щодня може не мати очевидного впливу на кожну окрему дитину, однак навіть відносно невеликі зміни на рівні всієї популяції можуть призвести до погіршення академічних результатів у значної кількості дітей.
Тому заходи зі скорочення екранного часу можуть бути особливо корисними, якщо починати їх у ранньому дитинстві та посилювати напередодні вступу дитини до школи. Водночас дослідники наголошують, що сама тривалість використання екранів не відображає всієї картини. Майбутні дослідження мають з’ясувати, чи відрізняються наслідки для розвитку залежно від якості контенту, типу пристрою та того, чи переглядають батьки контент разом із дітьми.
Дослідження GUSTO було підтримано Національним дослідницьким фондом Сінгапуру та Національною радою медичних досліджень Міністерства охорони здоров’я Сінгапуру (NMRC/TCR/004-NUS/2008 та NMRC/TCR/012-NUHS/2014). Додаткове фінансування надійшло від Національного агентства досліджень (ANR) у Франції в межах проєкту iSCAN (ANR-20-CE36-0001).
Авторами статті «Screen viewing time from age 1 to 8 years and subsequent academic performance and working memory», опублікованої у World Journal of Pediatrics, 2026; 22 (5): 522, є Шуай Ян, Натараджан Падмапрія, Сеанг-Мей Сау, Яп Сенг Чонг, Лінетт П. Шек, Пітер Д. Глюкман, Кіт М. Годфрі, Йохан Г. Ерікссон, Фальк Мюллер-Ріменшнайдер, Евелін К. Лоу та Джонатан Й. Бернард.
Джерело: Zhejiang University
