Економічна активність Аргентини знову скоротилася в травні, що свідчить про нерівномірне відновлення економіки.
Національне статистичне агентство INDEC повідомило, що його місячний оцінювач економічної активності EMAE (Estimador Mensual de Actividad Económica) у травні знизився на 0,5% з урахуванням сезонних коливань. Це вже другий місяць поспіль падіння показника, що свідчить про втрату імпульсу відновлення, яке спостерігалося раніше цього року.
Порівняно з травнем минулого року економічна активність зросла лише на 0,2%. Економісти, опитані Bloomberg, очікували річного зростання на 2,5%. Така розбіжність стала однією з найбільших за останні місяці й свідчить про значно слабше відновлення економіки, ніж прогнозувалося.
EMAE є місячним індикатором економічної активності, який часто використовують як оперативний аналог оцінки валового внутрішнього продукту. Він об’єднує показники виробництва у ключових галузях, щоб оперативно відображати стан економіки задовго до публікації офіційних квартальних даних про ВВП.
Два місяці поспіль падіння цього показника зазвичай викликають занепокоєння, адже це може свідчити про уповільнення економічного зростання, навіть якщо річні показники формально залишаються позитивними.
Двошвидкісна економіка
Загальні статистичні дані приховують суттєвий розрив між секторами, орієнтованими на зовнішні ринки, та галузями, що залежать від внутрішнього попиту. Сільське господарство і видобувна промисловість продовжували зростати завдяки кращим врожаям та високому світовому попиту на літій й інші корисні копалини.
Водночас виробництво та роздрібна торгівля скоротилися. Ці трудомісткі галузі значною мірою залежать від споживчих витрат домогосподарств, які й надалі перебувають під тиском високої інфляції та стагнації реальних доходів. У результаті експортно-орієнтоване зростання поки що не перетворюється на широке внутрішнє економічне відновлення.
Така двошвидкісна економіка є типовою для країн, що проходять жорстку програму стабілізації. Коли уряд скорочує державні витрати та дозволяє валюті наблизитися до ринкового курсу, експортні галузі зазвичай першими отримують переваги, адже їхня продукція стає конкурентнішою на зовнішніх ринках.
Натомість сім’ї, які отримують доходи в місцевій валюті, купівельна спроможність якої знизилася, змушені економити на повсякденних витратах. Це негативно позначається на магазинах, фабриках та компаніях сфери послуг, які залежать від внутрішнього попиту. Саме цей розрив пояснює, чому офіційні показники економічного зростання часто не збігаються з тим, як ситуацію відчувають пересічні аргентинці.
Наслідки для програми Мілея
Адміністрація президента Хав’єра Мілея робить ставку на жорстку бюджетну політику, покликану приборкати інфляцію та відновити макроекономічну стабільність. У травні місячна інфляція справді знизилася до 2,1% проти 2,6% у квітні, що свідчить про подальше, хоча й поступове, уповільнення зростання цін.
Втім, два місяці поспіль скорочення економічної активності посилюють питання щодо соціальної та політичної стійкості курсу жорсткої економії. Рівень безробіття зріс порівняно з минулим роком, а реальні доходи населення залишаються під тиском, що посилює суспільне невдоволення навіть попри сповільнення інфляції.
Основним викликом для адміністрації залишається час. Зниження інфляції з рекордно високих рівнів є важливим досягненням, яке в перспективі може відновити довіру та стимулювати інвестиції. Проте якщо цей процес затягнеться або його наслідки будуть надто нерівномірними, терпіння суспільства може вичерпатися ще до того, як позитивний ефект стане відчутним. Слабкі показники імпорту та податкових надходжень, оприлюднені INDEC, підтверджують тенденцію, за якої споживачі й надалі стримують витрати, і цю динаміку жоден уряд не може ігнорувати безкінечно.
Джерело: The Rio Times
