Японія оприлюднила нову Білу книгу оборони, у якій заявила, що Китай суттєво розширив свої можливості діяти далеко за межами власного узбережжя. У відповідь Токіо планує посилити систему спостереження, наростити виробництво боєприпасів і зміцнити власні оборонні спроможності.
У документі обсягом 610 сторінок, оприлюдненому у вівторок, зазначається, що Пекін активно розвиває авіаносний флот і дедалі впевненіше діє у віддалених районах Тихого океану. На думку японської сторони, це є частиною стратегії із захисту морських шляхів, зміцнення територіальних претензій та підготовки до можливого стримування зовнішнього втручання у разі кризи навколо Тайваню.
Як приклад наводиться розгортання авіаносця «Ляонін» на схід від Іводзіми у червні минулого року — перша підтверджена операція китайського авіаносця за межами так званого «другого ланцюга островів». Також уперше одночасно в Тихому океані діяли авіаносці «Ляонін» та «Шаньдун». За оцінкою Японії, у 2025 році під час цих операцій було зафіксовано понад 1400 злетів і посадок літаків.
У звіті також згадується введення в експлуатацію третього китайського авіаносця «Фуцзянь», що, на думку авторів документа, ще більше розширює можливості Китаю проводити тривалі військові операції далеко від власної території. Доцент Університету Тейкьо Місато Мацуока зазначила, що Токіо дедалі більше оцінює не окремі походи китайського флоту, а його здатність підтримувати постійну військову присутність у Тихому океані.
Японія посилює оборону
У відповідь Японія планує значно зміцнити систему раннього виявлення та реагування. Повітряні сили самооборони створюють безперервну мережу спостереження, яка поєднає кораблі, літаки, супутники та безпілотники, а також розширюють можливості завдання далекобійних ударів.
Серед запланованих заходів — встановлення мобільного радара на острові Кітадайто та створення угруповання супутників, яке має повністю запрацювати до 2027 року. У документі також наголошується, що нинішніх запасів боєприпасів, пального та обладнання може бути недостатньо для тривалого конфлікту.
Тому Токіо має намір збільшити виробництво боєприпасів, зміцнити командні центри, розосередити авіацію та покращити морські й повітряні перевезення. За словами Місато Мацуоки, країна прагне створити інтегровану систему, здатну контролювати значно більшу частину Тихого океану.
Під час візиту до Іводзіми у березні міністр оборони Шинджіро Коїдзумі назвав посилення оборони в Тихому океані «терміновим завданням», зазначивши, що окремі райони тихоокеанського узбережжя країни залишаються недостатньо захищеними. Згодом Міністерство оборони Японії створило спеціальний Офіс концепції оборони Тихого океану, який розроблятиме нову систему розміщення військ та необхідної інфраструктури.
Доцент Токійського університету Себастьян Маслов вважає, що нова Біла книга відображає довгострокову перебудову оборонної політики Японії у відповідь на посилення військової активності Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні. На його думку, майбутні зміни до ключових документів із національної безпеки ще більше посилять міжнародну оборонну співпрацю та інтеграцію сил союзників.
Хоча остаточні рішення ще не ухвалені, останні кроки уряду свідчать, що Токіо переходить від спостереження за військовою активністю Китаю до активного посилення власної оборони. Професор Університету Женьмінь Ши Іньхун зазначив, що оборонна політика Японії вже кілька років ґрунтується на трьох пріоритетах: підготовці до можливої кризи навколо Тайваню, протидії ракетним загрозам Північної Кореї та стримуванні Китаю і Росії у Східнокитайському та Японському морях.
За словами експерта, після зміни уряду наприкінці минулого року ці напрямки лише посилилися. Він вважає, що взаємне нарощування військової активності Китаю та Японії зробило ризик масштабного конфлікту в регіоні «помітнішим, ніж будь-коли».
Джерело: South China Morning Post
