Європейський центральний банк у четвер залишив відсоткові ставки без змін, зробивши паузу після першого за три роки підвищення у червні. Це рішення було прийнято на тлі сповільнення інфляції, що дало регулятору час, тоді як нове загострення на Близькому Сході спричинило чергове зростання цін на енергоносії, зберігаючи можливість нового підвищення ставок восени.
Керівна рада ЄЦБ утримала ставку за депозитами на рівні 2,25%, основна ставка рефінансування залишилася на рівні 2,4%, а ставка за маржинальними кредитами — на рівні 2,65%. Саме ці три ключові відсоткові ставки визначають монетарну політику єврозони, причому ставка за депозитами є основним орієнтиром.
Рішення ЄЦБ послідувало за підтвердженням минулого тижня, що інфляція в єврозоні сповільнилася до 2,8% у червні з 3,2% у травні, що стало першим зниженням цього року. Базова інфляція також уповільнилася до 2,4%. Пауза настала лише через шість тижнів після того, як ЄЦБ підвищив ставки вперше за майже три роки у відповідь на енергетичний шок, спричинений війною на Близькому Сході, який підштовхнув інфляцію до найвищого рівня з вересня 2023 року.
Президентка ЄЦБ Крістін Лагард заявила на форумі центрального банку в Сінтрі, що червневе підвищення не було «страховим підвищенням», а відповіддю на реальну інфляційну загрозу. За прогнозами, повернення до цільового рівня 2% очікується лише наприкінці 2027 року і лише за умови подальшого посилення монетарної політики. Лагард відмовилася заздалегідь зобов’язуватися щодо подальших кроків, зазначивши, що «попередні орієнтири щодо подальшої політики наразі не розглядаються».
Очікування щодо енергетичного шоку
Європейський центральний банк оцінює, яким буде вплив тривалого енергетичного шоку, спричиненого конфліктом на Близькому Сході, на інфляцію в єврозоні. У заяві центрального банку зазначено: «Прогноз щодо цін на енергоносії, хоча й дуже мінливий, наразі близький до базового сценарію червневих прогнозів персоналу Євросистеми та значно перевищує рівні, зафіксовані до конфлікту на Близькому Сході».
Керівна рада уважно стежить за інтенсивністю та тривалістю шоку, а також за його непрямими й вторинними ефектами, оскільки повний інфляційний вплив енергетичного шоку ще не проявився. Липень не є місяцем оновлення прогнозів, і економісти ING, наприклад, вважають, що банк віддасть перевагу очікуванню свіжих прогнозів у вересні, коли, на їхню думку, друге підвищення ставок стане більш імовірним.
Відновлення напруженості та ціни на нафту
Ускладнення полягає в тому, що шок, який стояв за червневим підвищенням ставок, повернувся. Ціни на нафту наближалися до $120 за барель у березні, а потім знизилися приблизно до $72 після тимчасової мирної угоди наприкінці червня. Однак режим припинення вогню цього місяця фактично зірвався.
США та Іран обмінюються новими ударами, відбуваються атаки на танкери, а відновлені санкції знову підштовхнули ціну на нафту марки Brent вище $90 за барель. Тривале зростання цін на енергоносії призведе до збільшення рахунків домогосподарств та загальної інфляції у другій половині року — саме цих вторинних ефектів зараз найбільше побоюються центральні банкіри.
Джерело: Euronews
