Франція та Німеччина цього тижня спільно проводять великий міжнародний космічний саміт у паризькому Grand Palais. У середу та четвер захід збере астронавтів, глав держав і представників провідних компаній космічної галузі на тлі стратегічного переломного моменту для європейської космічної індустрії.
Саміт, який президент Емманюель Макрон анонсував у жовтні 2025 року, має стати майданчиком для формування спільного європейського бачення ролі континенту серед світових космічних держав до 2035 року. За даними Єлисейського палацу, основна увага буде зосереджена на міжнародній космічній співпраці та зміцненні безпеки в космосі.
Останніми роками Європа дедалі активніше прагне зменшити залежність від домінування США на світовому космічному ринку. Йдеться, зокрема, про розвиток власних ракет-носіїв та збільшення державного і загальноєвропейського фінансування космічних програм.
Історично Європа спрямовувала на космічні програми близько 0,07% ВВП, тоді як у США цей показник становив 0,24%. Переломним став 2025 рік: у листопаді Європейське космічне агентство (ESA) затвердило рекордний бюджет у 22,3 мільярда євро на трирічний цикл фінансування у 2026–2028 роках. Окремо в матеріалі зазначається про 35 мільярдів євро фінансування космічних напрямів, пов’язаних із безпекою та обороною.
Ще одним потенційним напрямом стає видобуток ресурсів на Місяці, який розглядають як можливий шлях до отримання чистих енергетичних ресурсів і критично важливої сировини. Це відповідає прагненню Європи зменшити залежність від Китаю та Росії.
Розбіжності між Францією та Німеччиною
Напередодні саміту виникли й певні проблеми. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у п’ятницю підтвердив, що не братиме участі в заході через внутрішні зобов’язання. Натомість Німеччину представлятимуть міністр оборони Борис Пісторіус та міністерка космосу Доротея Бер.
За останні роки Франція та Німеччина мали низку розбіжностей щодо космічних та оборонних проєктів. У червні 2026 року після багаторічних суперечок країни відмовилися від проєкту Система повітряного бою майбутнього (FCAS).
Макрон послідовно наголошує на важливості стратегічної автономії Європи та підтримує такі програми, як Ariane 6, замість залежності від американських провайдерів, зокрема SpaceX Ілона Маска.
Водночас Німеччина демонструє більшу готовність використовувати дешевші американські альтернативи, такі як SpaceX. У суботу німецький стартап Isar Aerospace здійснив перший комерційний запуск ракети, яка досягла орбіти з території материкової Європи. Мерц назвав цей запуск «початком нової ери».
Американські компанії відмовилися від участі
Кілька американських компаній також відкликалися від участі в саміті. Як повідомляє Politico, представник Білого дому попередив компанії, що їхня присутність на заході «може виглядати як мовчазна підтримка політичних позицій ЄС».
Речник Міністерства вищої освіти та досліджень Франції, яке відповідає за національну космічну політику, повідомив агентству AFP, що від участі відмовилися SpaceX, Blue Origin, Stoke Space та Starcloud. За його словами, «важко не пов’язати це з чутками про тиск у пресі».
Директор Європейського інституту космічної політики Герман Людвіг Меллер у коментарі Euronews назвав Францію «рушійною силою» європейського космічного сектору, наголосивши на її сильній політичній підтримці галузі.
За словами Меллера, космос дедалі більше стає «сферою ведення воєнних дій». Водночас широкій громадськості стає очевидним, що сучасні конфлікти набувають гібридного характеру, зокрема через атаки на критичну інфраструктуру транспорту, енергетики та цифрової сфери. На його думку, космічні технології можуть підвищувати стійкість цієї інфраструктури.
Меллер також наголосив на важливості таких технологій, як супутникова навігація, для цивільного та військового використання. «Хоча вони необхідні для повсякденного життя, війна в Україні також продемонструвала їхню стратегічну важливість у сучасних воєнних діях», — сказав він.
Залежність України від супутникової мережі Starlink після початку повномасштабного вторгнення Росії продемонструвала стратегічне значення космічних сервісів під час війни. Мережа забезпечує стійкий доступ до інтернету навіть у разі пошкодження або знищення наземної інфраструктури.
Ця ситуація також підштовхнула Європу до розвитку власних незалежних супутникових мереж, зокрема захищеної інтернет-констеляції IRIS².
Джерело: Euronews
