Уряд Аргентини оголосив, що застосує санкції до морських лоцманів, які проводять страйк у головних портах країни. Президентський речник Адріан Рав’єр підтвердив у вівторок, що уряд покарає лоцманів, оскільки їхні послуги належать до критично важливих та безпосередньо впливають на високі внутрішні витрати ведення бізнесу в Аргентині.
«Це важлива послуга, і ці люди зобов’язані її підтримувати. Безумовно, будуть санкції; зараз у мене немає деталей, але, безсумнівно, це станеться; рішення наразі готують», — заявив Рав’єр, коментуючи страйк. Він також зазначив, що мета урядових заходів — зменшення транспортних витрат.
Причини та наслідки протесту
Уряд прагне скоротити високі внутрішні витрати ведення бізнесу в Аргентині, які залишаються значно вищими, ніж у багатьох інших країнах. «Ми прагнемо, щоб на ринок вийшли нові гравці з конкурентнішими цінами, що є покращенням як для компаній, так і для споживачів. Ми досягнемо менших логістичних витрат, а отже, нижчих цін», — наголосив чиновник.
Цей протест розпочався після публікації Декрету 690/2026, підписаного міністром дерегуляції та трансформації Федеріко Штурценеггером. Захід має на меті дерегулювати режим, що діє з 1991 року та був змінений у 2019 році згідно з Декретом 188/19.
Параліч діяльності призвів до зупинки роботи понад 140 торговельних суден у терміналах Кампана, Док-Суд, Арройо-Секо, Баїя-Бланка, Сан-Лоренцо та Санта-Крус. Також було призупинено суднові операції в Калета-Кордова, що в Комодоро-Рівадавії.
Аргентинська енергетична палата (CADE) підтвердила припинення портової діяльності на своїх асоційованих підприємствах через брак спеціалізованого персоналу. Це впливає на надходження сирої нафти на нафтопереробні заводи та відвантаження очищеного палива до пунктів розподілу.
Наприклад, НПЗ у Кампані, Док-Суді, Ла-Платі та Баїя-Бланка постачають паливо до Комодоро-Рівадавії для забезпечення південної Патагонії, яка є зоною найбільшого ризику в разі можливих перебоїв із постачанням. На окремих підприємствах залишився лише 24-годинний запас безперервної роботи до необхідності скорочувати виробництво. Відсутність суднових маневрів також блокує завантаження сирої нафти, призначеної для експорту в Баїя-Бланка.
Оскільки групи лоцманів не мають профспілкового правового статусу, вони не підпадають під обов’язкові процедури примирення, які може ініціювати Міністерство праці. Це ускладнює врегулювання конфлікту традиційними шляхами переговорів.
Джерело: La Nación
