На північному сході Бразилії планується будівництво заводу з виробництва зеленого водню за підтримки Німеччини вартістю 2,2 млрд доларів США. Завод має постати в Арея-Бранка (Areia Branca), прибережному місті в штаті Ріу-Гранді-ду-Норті (Rio Grande do Norte), відомому виробництвом більшої частини бразильської морської солі. Проєкт під назвою Morro Pintado має на меті відкрити нову сторінку для місцевої економіки.
Торгівля сіллю була основою економіки міста протягом пів століття, забезпечуючи роботою тисячі людей та генеруючи сотні мільйонів реалів на рік. План з виробництва водню пропонує можливість інтегрувати високотехнологічну експортну галузь у цю базу, але в значно більшому масштабі. Провідним розробником є місцева компанія Brazil Green Energy, але значущості проєкту надають німецькі компанії. Консорціум включає інженерну фірму Siemens, ThyssenKrupp Uhde та виробника обладнання Andritz, а за проєктом стежить залізнична група Deutsche Bahn.
Значення проєкту
Північний схід Бразилії має одні з найкращих у світі показників вітру та сонця, і ця дешева, чиста енергія є найважливішим компонентом у виробництві водню без викидів. Зелений водень виробляється за допомогою відновлювальної електроенергії для розщеплення води на водень і кисень, процес, який майже не виділяє вуглецю. Проблемою завжди була вартість, через що так мало оголошених у всьому світі проєктів коли-небудь реалізуються.
Проєкт Morro Pintado подолав важливу перешкоду, коли державне екологічне агентство Idema надало йому попередню ліцензію — перший такий дозвіл для комерційного заводу з виробництва водню в штаті. Офіційні особи продемонстрували документ на гігантській промисловій виставці в Ганновері, Німеччина, щоб залучити інвесторів. Перша фаза розрахована на потужність 500 мегават, чого достатньо для виробництва близько 80 000 тонн зеленого водню на рік. Завод також вироблятиме зелений аміак та карбамід — будівельні блоки низьковуглецевих добрив.
Шлях до Європи
План спирається на розумне рішення для транспортування водню. Водень важко транспортувати, тому проєкт передбачає його перетворення на аміак, який значно легше перевозити, та завантаження на судна у спеціальному експортному терміналі на місці. Вантаж прямує до Німеччини, де аміак можна буде знову перетворити на водень або безпосередньо спалювати в промисловості. Цей маршрут пов’язує бідний бразильський штат з пошуками Європою чистого палива, оскільки вона намагається відмовитися від російського газу у важкій промисловості.
Існує також внутрішня логіка: північний схід вже виробляє більше вітрової та сонячної енергії, ніж може витримати його мережа, тому у вітряні дні частина цієї електроенергії просто вимикається і витрачається даремно. Перетворення її на водень є способом зберегти цінність, яка інакше б зникла.
Для інвесторів
Попередня ліцензія не означає завершення будівництва заводу. Консорціум ще має залучити кошти та ухвалити остаточне рішення про будівництво, і багато водневих проєктів в інших місцях зупинилися саме на цьому етапі. Тому проєкт слід розглядати як серйозний намір, а не як гарантовану річ. Проте, він позначає Ріу-Гранді-ду-Норті як другий бразильський центр виробництва водню після більшого хабу, що формується в Песем (Pecém) у сусідньому штаті Сеара (Ceará).
Для зовнішнього інвестора низка імен провідних німецьких компаній є сигналом, на який варто звернути увагу, мірою того, наскільки серйозно Європа шукає майбутнє паливо. Конкуренція жорстока: понад 1000 проєктів зеленого водню були оголошені в усьому світі, і конкуренти від Чилі до Єгипту та Намібії переслідують тих самих європейських покупців. Отже, підписана ліцензія та названі партнери — це те, що відрізняє реального претендента від прес-релізу.
Джерело: The Rio Times