Папа Лев XIV відправив главу ватиканської дипломатії до Москви в новій спробі відкрити канал діалогу щодо України. Архієпископ Пол Річард Галлахер, секретар із відносин з державами Святого Престолу, якого вважають «міністром закордонних справ» Папи Лева XIV, перебуватиме в Москві до 28 серпня. За даними російських джерел, його місія включатиме зустріч із міністром закордонних справ Сергієм Лавровим. Візит є продовженням дипломатичних зусиль, започаткованих його попередником Папою Франциском.
Цього тижня Ватикан робить новий крок у своїх зусиллях зі збереження відкритих каналів діалогу між Росією та Україною. Візит Галлахера відбувається через кілька тижнів після його поїздки до України і є одним із перших дипломатичних кроків високого рівня Лева XIV, спрямованих на безпосередній діалог із Кремлем.
Ватикан не оприлюднив офіційної програми поїздки, але російські джерела повідомили, що Галлахер планує зустрітися з Лавровим у вівторок, 25 серпня. Він також має провести зустрічі з іншими представниками влади, представниками Московського патріархату та членами невеликої католицької громади Росії.
Галлахер не відвідував Росію з листопада 2021 року, за кілька місяців до початку повномасштабного вторгнення в Україну. Тоді він зустрічався з прем’єр-міністром Михайлом Мішустіним, Лавровим та митрополитом Іларіоном Алфєєвим, який на той час очолював Відділ зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату.
Стратегія збереження діалогу
Нова місія вписується в стратегію, яку Лев XIV успадкував від свого попередника Франциска. Її мета — зберегти канал комунікації з Москвою навіть за умов, коли мирні переговори залишаються заблокованими. Папа Лев XIV також запропонував Ватикан як можливе місце для майбутніх переговорів між Росією та Україною.
«Місія монсеньйора Галлахера дуже важлива, ми супроводжуємо її багатьма молитвами», — заявив кардинал Маттео Дзуппі, голова Італійської єпископської конференції, під час Мітингу в Ріміні. Дзуппі, якого Франциск відправляв до Москви та Києва у 2023 та 2024 роках, а його місію згодом підтвердив Лев XIV, зазначив, що гуманітарний компонент посідає центральне місце в зусиллях Святого Престолу.
Серед пріоритетів — повернення до України дітей, переміщених до Росії, обмін полоненими та допомога населенню, постраждалому від понад чотирьох років війни. Під час своєї останньої місії в Україні Дзуппі відвідав центри, де утримуються військовополонені, і повідомив, що сподівається повернутися до Росії до вересня. Поки що невідомо, чи зможе Галлахер здійснити подібний візит під час свого перебування.
Дипломатична спадщина Франциска та суперечності
Стратегія Лева XIV безпосередньо продовжує дипломатичні зусилля, які Папа Франциск розгорнув після початку повномасштабного вторгнення. У 2023 році Франциск призначив кардинала Дзуппі спеціальним посланником для пошуку шляхів до миру та сприяння гуманітарним ініціативам. Кардинал відвідав Київ, Москву та Вашингтон, намагаючись підтримувати контакти зі сторонами конфлікту.
Однак Франциск також зазнав значної критики за свою неоднозначну позицію на початку війни, яку багато хто сприймав як прихильну до позиції Путіна. Він волів не називати Росію країною-агресором прямо, щоб зберегти відкритим канал переговорів із Москвою та можливість посередництва.
Папа Франциск також зробив кілька заяв, які ускладнили його позицію. У березні 2024 року в інтерв’ю швейцарській радіо- та телекомпанії RSI він заявив, що Україна повинна мати «мужність підняти білий прапор» і вести переговори з Росією. «Коли бачиш, що ти переможений, що справи йдуть погано, треба мати сміливість домовлятися», — сказав понтифік. Він додав: «Переговори — це ніколи не здача. Це мужність не довести країну до самогубства».
Ці слова викликали сильну реакцію в Україні та були інтерпретовані як заклик до Києва прийняти поразку. «Найсильніший той, хто в битві між добром і злом стоїть на боці добра, а не намагається поставити їх на один рівень і говорити про “переговори”», — заявив тодішній міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у повідомленні в соціальній мережі X. «Водночас, якщо говорити про білий прапор, ми знаємо цю стратегію Ватикану з першої половини XX століття», — додав він, натякаючи на суперечливу позицію Ватикану щодо нацистських злочинів під час Другої світової війни.
Ватикан негайно спробував прояснити сенс заяв і наголосив, що Франциск не закликав Україну до капітуляції. За даними Святого Престолу, Папа використав вислів «білий прапор», запропонований інтерв’юером, у контексті припинення бойових дій та необхідності досягнення перемир’я шляхом переговорів.
Тоді Франциск наголошував, що всі війни зрештою закінчуються певною угодою. Він також критикував роль оборонної промисловості та попереджав про людські втрати від затягування конфлікту. «Скільки ще загиблих буде?» — запитав він в інтерв’ю, виступаючи за переговори до подальшого погіршення ситуації.
Позиція Франциска щодо Росії також була позначена ще однією суперечкою. У 2023 році він заявив молодим російським католикам про історичну та культурну спадщину «великої Росії», згадавши таких постатей, як Петро I та Катерина II. «Ви є спадкоємцями великої Росії, великої Росії святих, царів, великої Росії Петра Великого, Катерини II», — сказав Папа під час відеоконференції з молоддю Санкт-Петербурга.
Ці слова викликали обурення в Україні, де їх інтерпретували як відстоювання імперського минулого Росії та можливу підтримку наративу, який Кремль використовує для виправдання війни. Тоді Ватикан спробував зменшити наслідки скандалу та пояснив, що Франциск мав на увазі російську культурну й духовну спадщину, а не «імперіалістичні логіки» чи уряди, які їх представляють.
Джерело: La Nación
