Понад 16 років минуло з моменту Смоленської катастрофи, а уламки президентського літака Ту-154М досі залишаються в Росії. Москва не повертає їх, стверджуючи, що вони є важливими речовими доказами у кримінальному провадженні щодо обставин катастрофи, яке триває.
З попередніх повідомлень випливало, що рештки літака зберігаються на військовому аеродромі Смоленськ-Сєвєрний. Однак нині навіть це достеменно невідомо. Посол Польщі в Москві Кшиштоф Краєвський у квітні в інтерв’ю RMF FM заявив: «Нас не допускають до цього місця. Вся територія обгороджена таким чином, що якщо уламки знаходяться там, де були раніше, їх не видно з місць, до яких ми маємо доступ».
За даними видання Gazeta.pl, МЗС Польщі на чолі з Радославом Сікорським після приходу до влади нової коаліції у грудні 2023 року направило Росії лише одну дипломатичну ноту з вимогою повернути рештки літака. «У першому кварталі 2024 року до російської сторони було направлено чергову вимогу про повернення уламків літака. Дипломатична нота з цього питання залишилася без відповіді», — повідомили в міністерстві.
Важливим чинником у відносинах між Польщею та Росією залишається нинішня політична й безпекова ситуація. Після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році Росія продовжує гібридні дії проти Польщі та інших країн НАТО, а обидві держави останніми роками взаємно закривали генеральні консульства.
Неуспішні спроби повернути уламки Ту-154М
У 2019–2023 роках, за другої каденції уряду партії «Право і справедливість», Польща направила загалом вісім дипломатичних нот щодо повернення уламків літака. Російська сторона відповіла лише на одну. Як зазначили в МЗС, Москва щоразу дотримувалася незмінної позиції: «уламки президентського літака не можуть бути повернуті, оскільки є речовими доказами у кримінальному провадженні».
«Питання повернення уламків також порушувалося у 2021 році під час розмов посла Республіки Польща в Москві з керівництвом Міністерства закордонних справ Російської Федерації, а також із представниками відповідного територіального департаменту МЗС Росії. У цих розмовах російська сторона незмінно підтримувала свою попередню позицію», — повідомило міністерство.
Найактивніше Польща домагалася повернення решток літака у перші роки після катастрофи. За часів уряду коаліції «Громадянська платформа» – «Польська селянська партія» відповідні звернення надсилалися у вересні 2010 року, квітні та жовтні 2011 року, травні 2012 року, квітні 2013 року, а також у січні, квітні, липні й серпні 2015 року. Польська сторона також пропонувала узгодити з Росією технічні умови передачі уламків. У березні 2012 року тодішній міністр закордонних справ Радослав Сікорський окремим листом підсумував польські зусилля щодо їх повернення. Це питання також регулярно порушувалося під час зустрічей із російськими політиками та чиновниками.
Після зміни влади у 2015 році справу щодо повернення уламків продовжив уряд партії «Право і справедливість». Як повідомив у відповіді на парламентський запит у 2017 році тодішній заступник міністра закордонних справ Ян Дзєдзічак, ця тема також порушувалася під час прямих контактів із російською стороною у грудні 2015 року, а також у січні, лютому, квітні, липні, вересні 2016 року і січні 2017 року.
У 2018 році польські дипломати звернулися до інших держав і міжнародних організацій із проханням підтримати зусилля щодо повернення уламків літака. Того ж року МЗС Польщі також направило окрему ноту Росії. «Ми неодноразово наголошували, що немає жодних підстав і надалі утримувати уламки літака Ту-154М та чорні скриньки. Вони є власністю Польщі, а їх повернення — не лише правовий, а й моральний обов’язок», — заявив у березні 2018 року глава МЗС Яцек Чапутович.
Смоленська катастрофа: загибель 96 людей
У катастрофі президентського Ту-154М 10 квітня 2010 року загинули 96 людей, серед яких президент Польщі Лех Качинський та його дружина Марія Качинська. Польська комісія під керівництвом Єжи Міллера, до складу якої увійшли 34 експерти, у липні 2011 року дійшла висновку, що безпосередньою причиною катастрофи стало зниження літака нижче мінімальної висоти (100 метрів) при надмірній швидкості зниження в умовах, які унеможливлювали візуальний контакт із землею. Початок маневру відходу на друге коло було розпочато запізно.
Джерело: Gazeta.pl
