Саудівська Аравія, Пакистан і Туреччина у п’ятницю підписали спільну оборонну угоду в Мецці, уклавши оборонний союз між трьома сунітськими союзниками США, стурбованими масштабною регіональною ескалацією, що призвела до ракетних обстрілів нафтових експортерів Перської затоки. Іран та його союзники обстрілюють Саудівську Аравію й інші держави Перської затоки, а також блокують їхні енергетичні поставки з 28 лютого, коли США та Ізраїль завдали ударів по Ірану, що стало значною ескалацією після років регіональної нестабільності.
Угода має на меті посилити колективне стримування будь-якої агресії та передбачає, що збройний напад на будь-яку з трьох країн розглядатиметься як напад на всіх, йдеться у спільній заяві. Хоча документ не містить конкретних зобов’язань кожної зі сторін у межах «Спільної оборонної угоди Мекки», у ньому зазначено, що пакт спрямований на зміцнення колективної безпеки та сприяння миру, стабільності й безпеці в регіоні та за його межами.
«Пакт включає положення про колективну оборону. Він має суто оборонний характер і передбачає взаємну підтримку виключно в оборонних цілях», — заявив турецький чиновник. Він додав, що угода не спрямована проти будь-якої конкретної держави, відкрита для інших країн регіону та не скасовує і не замінює чинних двосторонніх чи багатосторонніх домовленостей. Водночас три країни дедалі більше стурбовані посиленням військової активності Ізраїлю та Ірану, тоді як їхній давній союзник США намагається стримати регіональну кризу.
Потужний політичний символізм
«Політичний символізм саміту є значним. Три найвпливовіші держави мусульманського світу зібралися в момент підвищеної невизначеності, демонструючи готовність регіональних і середніх держав до тіснішої координації у сфері безпеки», — сказав Абдулазіз Сагер, голова Центру досліджень Перської затоки. Він додав: «Якщо тристоронній формат буде інституціоналізований і перетвориться на практичну співпрацю, це може посилити дипломатичну й оборонну вагу трьох країн та сприяти формуванню більш самостійної регіональної архітектури безпеки».
Туреччина має другу за чисельністю армію в НАТО. Саудівська Аравія, найпотужніша держава Перської затоки, є домом для найсвятіших місць ісламу та одним із провідних світових експортерів нафти, тоді як Пакистан залишається єдиною мусульманською державою, що володіє ядерною зброєю. Прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф разом із командувачем армії Асімом Муніром здійснив паломництво Умра в Мецці перед прибуттям президента Туреччини Таїпа Ердогана. Вони зустрілися зі спадкоємним принцом Саудівської Аравії Мухаммедом бін Салманом, чия країна неодноразово зазнавала ударів з боку Ірану, а також його союзників-хуситів у Ємені та шиїтських ополченців в Іраку з початку війни 28 лютого.
Конфлікт також підірвав безпеку союзників Ер-Ріяда в Перській затоці та майже паралізував судноплавство через Ормузьку протоку, якою до початку війни проходила приблизно п’ята частина світових енергетичних поставок. Пакт став результатом майже року переговорів, про які Reuters повідомляло ще в січні. Близький Схід уже майже три роки охоплений конфліктами після нападу ХАМАС на Ізраїль 7 жовтня 2023 року, і майже кожна країна регіону зазнала транскордонних атак, ракетних або безпілотних ударів. Ізраїль вів війну в Газі, вторгся до південного Лівану, захопив території в Сирії та двічі проводив повітряні кампанії проти Ірану. Тегеран атакував бази США й цивільну інфраструктуру в Саудівській Аравії, Кувейті, Бахрейні, Катарі, Об’єднаних Арабських Еміратах, Омані, Йорданії та Ізраїлі.
Пакт ґрунтується на давніх військових зв’язках
Хоча Туреччина та Пакистан, розташовані на периферії Близького Сходу, уникли масштабних прямих атак, обидві країни прагнуть знизити напруженість, яка загрожує їхній безпеці та економіці. Для Саудівської Аравії наслідки багаторічних конфліктів у регіоні виявилися ще серйознішими: вони ставлять під загрозу експорт нафти, амбітні плани розвитку та викликають сумніви щодо надійності безпекових гарантій США. За словами високопоставленого саудівського чиновника, королівство очікує скоординованих атак з боку іракських ополченців і хуситів, яких підтримує Іран, що пояснює прагнення Ер-Ріяда розширювати союзницькі зв’язки. Підписання угоди в Мецці, найсвятішому місці ісламу, надає пакту додаткової символічної ваги.
Мансур Ахмед з Центру стратегічних і оборонних досліджень Австралійського національного університету зазначив, що Пакистан і Туреччина мають потужні оборонні промисловості, тоді як Саудівська Аравія може забезпечити значні інвестиції в оборонні технології. Водночас, за словами Ахмеда, угода навряд чи передбачатиме ядерний компонент, оскільки ядерний потенціал стримування Пакистану зосереджений на протидії можливим загрозам з боку Індії. Пакистан десятиліттями надає навчання й технічну допомогу саудівським військовим, а Туреччина та Пакистан співпрацюють у сфері військово-морської техніки та підготовки льотного складу. У 2023 році Ер-Ріяд погодився придбати турецькі безпілотники — в Анкарі цю угоду назвали найбільшим експортним контрактом оборонної галузі країни. За даними Reuters, Пакистан згодом розгорнув у королівстві близько 8000 військовослужбовців, винищувачі, безпілотники та систему протиповітряної оборони, а також активізував співпрацю у сфері безпеки з країнами Перської затоки. У липні агентство повідомило про початок переговорів між Пакистаном і Кувейтом щодо нового пакту в обмін на енергетичну співпрацю та інвестиції. Офіс прем’єр-міністра Ізраїлю Беньяміна Нетаньягу та Міністерство закордонних справ Ізраїлю не надали коментарів.
Джерело: Reuters
