Сирійський суд заочно засудив поваленого президента Сирії Башара Асада та його молодшого брата до смертної кари. Вирок, винесений цього вівторка, стосується злочинів проти людяності та воєнних злочинів, скоєних під час 14-річного конфлікту в Сирії, який призвів до загибелі майже пів мільйона людей.
Ці вироки, ухвалені Четвертим кримінальним судом Дамаска, стали першими судовими рішеннями проти Асада або членів його найближчого оточення відтоді, як п’ять десятиліть правління родини Асадів завершилися 20 місяців тому. «Башар Асад використовував державні установи для скоєння воєнних злочинів та злочинів проти людяності», — заявив суддя Фахареддін аль-Ар’ян під час судового засідання, яке транслювалося в прямому ефірі державного телебачення.
Роль брата та кузена Асада
Молодший брат Башара Асада, Махер Асад, був командиром Четвертої бронетанкової дивізії сирійської армії. Сирійські опозиційні активісти звинувачували цю дивізію у вбивствах, тортурах, вимаганні та торгівлі наркотиками, а також у керуванні власними центрами утримання під вартою.
Асад та його брат втекли до Росії після падіння уряду в грудні 2024 року та отримали політичний притулок. Нові правителі Сирії закликали Росію видати Асадів.
Тим часом у цій самій справі до смертної кари також був засуджений двоюрідний брат Асада по материнській лінії, Атеф Наджиб. Його визнали відповідальним за репресії в південній провінції Дараа, які призвели до повстання, а згодом — до громадянської війни. Наджиб, який перебував під посиленими заходами безпеки, стояв у клітці в тюремній формі, поки суддя зачитував вирок. Перед судом у центрі Дамаска зібрався натовп людей, щоб почути вердикт.
Наджиб, проти якого Міністерство фінансів США запровадило санкції у квітні 2011 року, згодом був затриманий і став одним із найвищих посадовців, яких притягнули до суду. Він є колишнім бригадним генералом сирійської армії, який у 2011 році очолював відділ політичної безпеки в провінції Дараа під командуванням Асада. Під час його перебування на посаді понад десяток підлітків, які написали антиурядові графіті на стіні школи в Дараа, були заарештовані та піддані тортурам. Ця справа стала каталізатором масових протестів проти репресивної політики сил безпеки Асада. Протести були придушені жорстокими урядовими заходами та переросли у 14-річну громадянську війну, яка завершилася поваленням Асада під час блискавичного наступу повстанців.
Затримання колишнього офіцера в Лівані
Тим часом у п’ятницю ліванська влада затримала Аделя Іссу, колишнього високопоставленого військового офіцера, який командував дивізією сирійської армії за режиму Асада. Ліван має намір передати його Дамаску через ймовірні злочини, які він міг скоїти. У грудні 2024 року кілька військових і співробітників сил безпеки втекли до сусіднього Лівану, де деякі з них досі залишаються.
Якщо генерал-майор Адель Ісса буде переданий Сирії, це стане першим випадком, коли Бейрут поверне сирійській владі чиновника часів Асада. Посадовці зазначили, що Ісса, який свого часу командував 17-ю дивізією сирійської армії, прийшов у п’ятницю до сирійського посольства в Бейруті для оформлення документів. Працівники посольства зв’язалися з ліванською прокуратурою, щоб повідомити, що Ісса розшукується в Сирії. Після арешту Ісса заявив слідчим у Бейруті, що незаконно перетнув кордон із Ліваном, але заперечив усі звинувачення. Цього тижня Ліван має вирішити, чи передавати його сирійській владі.
Правління Башара Асада
Падіння Асада у 2024 році різко контрастувало з його першими місяцями на посаді президента Сирії у 2000 році. Тоді багато хто очікував, що він стане молодим реформатором після трьох десятиліть жорсткого правління його батька. У віці лише 34 років офтальмолог із західною освітою став лідером країни. Коли в березні 2011 року проти його режиму спалахнули протести, Асад вдався до жорстокої тактики свого батька, намагаючись їх придушити.
У міру того як повстання переростало в громадянську війну, він використовував армію для бомбардування міст, контрольованих опозицією, за підтримки союзників, зокрема Ірану та Росії. Війна в Сирії забрала життя майже пів мільйона людей і змусила залишити свої домівки близько половини довоєнного населення країни, яке становило приблизно 23 мільйони людей. Мільйони сирійців втекли до Йорданії, Туреччини, Іраку та Лівану, а також до Європи.
До самого падіння здавалося, що Асад майже поза небезпекою. В останні роки тривалий конфлікт фактично стабілізувався на фіксованих лініях фронту, а уряд відновив контроль над більшою частиною території Сирії. Однак геополітична ситуація швидко змінилася після несподіваного наступу, розпочатого опозиційними угрупованнями на північному заході Сирії наприкінці листопада того ж року. Урядові сили швидко розвалилися, тоді як союзники Асада, зайняті іншими конфліктами — зокрема війною Росії проти України та війнами на Близькому Сході, що тривали понад рік, — виявилися неготовими або незацікавленими втручатися.
Джерело: La Nación
