Венесуела розглядає можливість виходу з ОПЕК. Про це повідомили люди, знайомі з питанням, зазначивши, що такий крок потенційно завдасть нового удару по нафтовому картелю, який Венесуела допомогла створити понад шість десятиліть тому.
Ідея виходу з організації обговорювалася з американськими посадовцями, проте остаточного рішення ще не ухвалено, повідомили деякі співрозмовники Bloomberg на умовах анонімності, оскільки йдеться про конфіденційні переговори. Такий крок підкреслив би значну політичну переорієнтацію Каракаса після того, як адміністрація президента Дональда Трампа усунула багаторічного лідера країни Ніколаса Мадуро та взяла під контроль продаж венесуельської нафти.
Переговори про частку в нафтових родовищах
Зростаючий вплив Вашингтона також проявляється в переговорах США з венесуельськими лідерами щодо отримання значної частки в нафтових родовищах країни. Такий розвиток подій був би немислимим лише два роки тому.
За словами людей, знайомих із перебігом переговорів, представники обох країн обговорюють цю пропозицію. Деякі співрозмовники Bloomberg зазначили, що одним із можливих варіантів є 100-річна оренда кількох нафтових родовищ.
Представник Білого дому не надав оперативного коментаря щодо можливого виходу Венесуели з ОПЕК. Білий дім також відмовився коментувати переговори щодо нафтових родовищ, про які вперше повідомило видання Axios. Міністерство інформації Венесуели не відповіло на запити про коментарі. Раніше міністр Венесуели повідомив інвесторам, що країна готова підписати нафтові угоди.
«Доктрина Донроу» та інтервенціонізм
Отримання Сполученими Штатами частки в нафтових резервах Венесуели стало б майже безпрецедентним втручанням в економіку іншої країни, але це також відповідає так званій «Доктрині Донроу» Трампа, спрямованій на розширення американського впливу в Західній півкулі. Він описував Венесуелу як «51-й штат» і заявляв, що США контролюють її нафту.
Цей крок також узгоджується з дедалі більш інтервенціоністським підходом адміністрації Трампа до бізнесу. Його адміністрація вже отримала частки в таких компаніях, як Intel Corp., виробник рідкісноземельних металів MP Materials Corp. та літієвидобувна компанія Lithium Americas Corp.
Трамп також активно просував політику щодо природних ресурсів за кордоном. Минулого року його адміністрація заснувала спільний інвестиційний фонд із Україною, підкріплений доходами від мінеральних, нафтових і газових проєктів країни.
Можливість прямої участі уряду США в нафтових проєктах Венесуели підкреслює, наскільки сильно змінюється галузь у період політичного переходу. Великі міжнародні нафтовидобувні компанії здебільшого дотримуються обережної позиції щодо Венесуели, тоді як більш схильні до ризику незалежні бурильники та інвестори бачать у країні найбільшу нафтову можливість з часів розпаду Радянського Союзу.
Джерело: Bloomberg
