Перший візит Президента України Володимира Зеленського до Сербії був несподіваним, але саме його коментарі щодо Косова викликали хвилю обурення у Приштині. Заява українського президента про те, що Київ не визнає незалежність Косова, могла стати дипломатичною перемогою його сербського колеги Александра Вучича під час візиту до Белграда.
Водночас заява викликала різку реакцію у Приштині, де закликали Зеленського та Київ поважати право Косова на самовизначення та декларацію незалежності 2008 року. Незалежність Косова визнали понад 100 країн, зокрема ключові західні держави, такі як США, Велика Британія та 22 країни — члени ЄС.
Під час пресконференції в Белграді в суботу, відповідаючи на запитання, чи може Сербія й надалі «розраховувати на тверду позицію України» щодо незалежності Косова, Зеленський заявив, що Україна підтримує територіальну цілісність своїх партнерів та міжнародне право. Попри активну підтримку Приштиною Києва у протистоянні повномасштабному вторгненню Росії, Україна офіційно не визнала Косово — колишню сербську провінцію, незалежність якої Белград не визнає. Зеленський зазначив, що підтвердив цю позицію під час переговорів із Вучичем минулих вихідних.
«Наша позиція… залишається незмінною. Ми завжди це підкреслювали, і політика України не змінилася», — сказав Зеленський. Позиція України щодо Косова частково пов’язана з прагненням Києва захищати власну територіальну цілісність на тлі тривалої російської агресії. Ця позиція ще більше зміцнилася після російського вторгнення на Донбас у 2014 році та односторонньої анексії окупованого Криму.
Позиція Белграда щодо України
Вучич неодноразово заявляв, що Сербія підтримує суверенітет України над усіма її територіями, включно з Кримом, попри те, що Белград не приєднується до санкційної політики ЄС щодо Росії та зберігає відносини з президентом Росії Володимиром Путіним. У суботу сербський президент повторив, що його країна продовжить підтримувати територіальну цілісність України, включно з територіями, захопленими Росією з 2014 року, за що Зеленський йому подякував.
Історичний контекст та реакція Приштини
Під керівництвом Слободана Мілошевича Белград протягом десятиліття придушував політичні права етнічної албанської більшості в Косові, перш ніж напруженість переросла у збройний конфлікт і кампанію етнічних чисток у 1998–1999 роках. Тримісячна інтервенція НАТО у 1999 році призвела до виведення сербських військ, після чого ООН встановила в Косові міжнародну адміністрацію на дев’ять років, фактично забезпечивши функціонування протекторату. Також була розгорнута велика миротворча місія під керівництвом НАТО — KFOR. Косово проголосило незалежність у 2008 році після того, як пропозиції фінського дипломата Мартті Ахтісаарі стали основою для подальшого врегулювання статусу краю.
У неділю влада Косова відреагувала на слова Зеленського, знявши великий український прапор зі слоганом «Вільна Україна», який висів на головній вулиці міста з початку 2022 року. «Держава Косово має бути поважана», — заявив мер Приштини Перпарім Рама у соціальних мережах, опублікувавши відео зі зняттям прапора. «Коли Косово не поважають, столиця Приштина завжди відповідає так само», — додав Рама.
Рама також зазначив, що громадяни Косова повністю розуміють боротьбу інших народів за свободу, гідність та право на існування. «Наше співчуття та солідарність завжди будуть з народами, що стикаються з війною, насильством та переслідуваннями. Тому що ми, краще за багатьох інших, знаємо, що означає боротися за свободу, гідність та право на існування як держава», — сказав він.
Міністр закордонних справ Косова Глаук Конюфца відреагував, заявивши, що Приштина «з жалем бере до відома» слова Зеленського, додавши, що його країна продовжуватиме підтримувати суверенітет України. Він також відкинув аргумент територіальної цілісності як підставу для відмови у незалежності Косова. За словами Конюфци, те, що відбулося після інтервенції НАТО у 1999 році, «не було актом анексії, окупації чи територіального завоювання, а комплексним міжнародним процесом під управлінням Організації Об’єднаних Націй та роками міжнародно опосередкованих переговорів щодо остаточного статусу Косова».
Балансування Белграда
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну на початку 2022 року Белград намагається балансувати між відносинами з Москвою та розвитком зв’язків із рештою Європи на тлі своєї заявки на членство в ЄС. Росія тривалий час була одним із ключових дипломатичних союзників Сербії, тоді як ця західнобалканська країна залишається значною мірою залежною від російського газу. Це змушує Вучича обережно діяти в цьому питанні протягом останніх чотирьох з половиною років, попри неодноразові заклики Брюсселя відкрито стати на бік України.
Вучич здійснив свій перший офіційний візит до України у червні 2025 року, відвідавши саміт Україна – Південно-Східна Європа в Одесі. На відміну від інших учасників, він відмовився підписати спільну декларацію, хоча засудив повномасштабне вторгнення Росії, закликав до повного виведення російських військ та підтвердив підтримку територіальної цілісності України. Москва також звинуватила Сербію в непрямих постачаннях зброї Україні. Служба зовнішньої розвідки Росії (СЗР) у травні 2025 року звинуватила оборонну промисловість Сербії в «ударі в спину Москві», що Вучич заперечив.
Белград публічно не постачає зброю Україні. Однак значні обсяги боєприпасів сербського виробництва, за повідомленнями, потрапили в Україну через треті країни. Уряд Сербії заявив, що він не санкціонував і не контролював такі передачі. Вучич сказав, що він і Зеленський не обговорювали військову співпрацю під час візиту українського президента минулих вихідних.
Джерело: Euronews
