Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньягу намагається консолідувати розрізнені праві партії Ізраїлю напередодні дедлайну у вівторок, щоб уникнути поразки на виборах, яку прогнозують опитування. Нетаньягу, який є прем’єр-міністром Ізраїлю найдовше за всіх попередників, прагне здобути рекордний сьомий термін на виборах 27 жовтня. Водночас він стикається з політичним тиском через напад на Ізраїль під проводом ХАМАС у 2023 році та подальші війни в Газі, Ірані та Лівані. Опитування вже кілька місяців вказують на можливу поразку його націоналістично-релігійної коаліції.
Прем’єр-міністр закликає союзників об’єднати списки кандидатів, щоб підвищити їхні шанси на отримання місць у Кнесеті — 120-місному парламенті Ізраїлю. Партії повинні подолати виборчий бар’єр у 3,25%, що відповідає приблизно чотирьом місцям, тому менші політичні сили ризикують отримати голоси, але не здобути жодного мандата. «Коли ми об’єднуємося, ми перемагаємо. Коли ми розколюємося, ми програємо», — заявив Біньямін Нетаньягу в інтерв’ю телеканалу Канал 14 30 серпня.
Проблеми з консолідацією правих сил
Опитування свідчать, що партія Лікуд може втратити третину свого парламентського представництва, хоча й залишитися найбільшою партією, отримавши від 20 до 23 місць. Для збереження влади Нетаньягу, ймовірно, знадобиться підтримка союзників по коаліції, зокрема партій Єврейська сила та Релігійний сіонізм.
Партія Релігійний сіонізм, яку очолює міністр фінансів Бецалель Смотрич, набирає в опитуваннях від нуля до шести місць, тоді як зараз має сім. 1 вересня вона об’єднала свій список зі списком невеликої партії Зехут, яку очолює колишній член Лікуду та ексфункціонер ультраправого спрямування Моше Фейглін. За словами двох політичних джерел, об’єднання відбулося за підтримки та сприяння Нетаньягу.
Водночас міністр національної безпеки Ітамар Бен-Гвір відхилив заклик Нетаньягу об’єднати його партію Єврейська сила з «Релігійним сіонізмом», як це сталося на минулих виборах за наполяганням прем’єра. Бен-Гвір вважає, що партії будуть сильнішими, якщо балотуватимуться окремо.
Погляди Моше Фейгліна щодо палестинців схожі на позиції Бен-Гвіра та Смотрича, які закликають до анексії окупованого Західного берега та депопуляції Гази. Їхні заяви викликали різку міжнародну критику.
Додатковим викликом для Нетаньягу став політичний новачок Офер Вінтер — колишній бригадний генерал правого спрямування, чиї погляди значною мірою збігаються з позицією Смотрича. Він відкинув заклики до об’єднання, заявивши, що не балотуватиметься разом із тими, хто може бути відповідальним за провал у сфері безпеки, який дозволив здійснити напад ХАМАС у 2023 році.
Вінтер представляє вибори як можливість для протестного голосування та заявляє, що може залучити правих виборців, які прагнуть змін. Останні опитування дають його партії від нуля до чотирьох місць. Нетаньягу попередив, що окрема участь Вінтера створює ризик «марнування» важливих голосів правих виборців, якщо його партія не подолає виборчий бар’єр.
Криза довіри та політичне суперництво
На попередніх виборах у 2022 році парламентська система забезпечила Нетаньягу переконливу перемогу: розколотий лівоцентристський табір програв об’єднаному правому альянсу. Тепер, однак, найвпливовіший ізраїльський політик свого покоління опинився у значно слабшій позиції.
Його «яструбиний» імідж був зруйнований провалом системи безпеки під час нападу ХАМАС 7 жовтня 2023 року. Критики обурені його відмовою взяти на себе відповідальність, а подальші війни в Газі, Ірані та Лівані принесли військові успіхи, але не дали тривалих перемог.
«Він ніколи не стикався ні з чим подібним. Весь Ізраїль відчуває історичну кризу, і його ім’я нерозривно з нею пов’язане. І він це знає», — заявив Амоц Аса-Ель, політичний аналітик Єрусалимського інституту Шалома Гартмана.
Водночас значні військові втрати та поступки ультраортодоксальним єврейським союзникам, які прагнуть звільнити багатьох своїх представників від обов’язкової військової служби, ще більше відштовхнули традиційних прихильників Нетаньягу.
Найсильнішим суперником прем’єра наразі є колишній начальник Генерального штабу армії Ізраїлю Гаді Айзенкот, який втратив сина в Газі. Його партія Yashar протягом кількох місяців стабільно зростає в рейтингах, зрівнюючись із Лікудом, а іноді й випереджаючи його, хоча шлях Айзенкота до влади залишається неясним.
Вік Нетаньягу також відіграє певну роль, зазначає Амоц Аса-Ель. «Коли він уперше балотувався у 1996 році, він був ізраїльським Кеннеді. Тепер він балотується як ізраїльський Байден».
Джерело: The Straits Times
