У Німеччині хочуть запровадити кримінальну відповідальність за заперечення права Ізраїлю на існування

Бундесрат, верхня палата парламенту Німеччини, підтримав законодавчу ініціативу, яка передбачає кримінальну відповідальність за публічне заперечення права Ізраїлю на існування або заклики до його знищення. Під час свого останнього засідання перед літніми канікулами представники схвалили законопроєкт, поданий федеральною землею Гессен.

«Ми свідомо вносимо цей законопроєкт зараз, тому що настав час вийти за рамки дискусій і вжити законодавчих заходів», — йдеться у заяві. Згідно з пропозицією Бундесрату, «будь-хто, хто публічно або на публічних зборах заперечує право Держави Ізраїль на існування або закликає до її знищення», підлягатиме кримінальному покаранню. Однак злочин каратиметься лише тоді, коли відповідна поведінка здатна заохочувати антисемітські акти насильства або інші форми дискримінаційного ставлення.

У Гессені вважають, що чинного кримінального законодавства вже недостатньо для ефективної протидії таким проявам антисемітизму.

Міністр юстиції Гессена Крістіан Хайнц заявив, що після 7 жовтня 2023 року — дня нападів ХАМАС на Ізраїль — антисемітизм відкрито проявився на вулицях Німеччини. Посилаючись на «камені спотикання» (Stolpersteine), що вшановують пам’ять євреїв, убитих під час нацистської епохи, політик від правоцентристського Християнсько-демократичного союзу (ХДС) зазначив: «Маси знову марширують по латунних Stolpersteine, які ви всі знаєте з наших вулиць і міст, відкрито вигукуючи ці гасла та цю ненависть до євреїв».

Законопроєкт і свобода слова

Хайнц підкреслив, що законопроєкт не має на меті обмежувати свободу слова чи забороняти критику ізраїльського уряду. Він також не перешкоджатиме дебатам щодо мирного політичного врегулювання на Близькому Сході, оскільки все це є невід’ємною частиною демократичного суспільства. За його словами, проєкт закону «дуже свідомо розроблений у вузько визначених термінах» і спрямований лише проти «закликів, що прославляють насильство», які заперечують право Ізраїлю на існування. Міністр наголосив, що Німеччина не повинна «знову безпорадно стояти осторонь», поки ненависть до євреїв «розгортається на наших вулицях».

Напередодні голосування Хайнц посилався на «рішення Вунсіделя» (Wunsiedel decision) Федерального конституційного суду 2009 року. Тоді суд у Карлсруе визнав конституційним положення, що криміналізує прославляння націонал-соціалістичного режиму, пославшись на особливу історичну відповідальність Німеччини. Гессен вважає, що це обґрунтування можна застосувати й до нинішньої дискусії, адже існує прямий історичний зв’язок між Голокостом, створенням держави Ізраїль та запереченням її права на існування. Саме тому право Ізраїлю на існування, на думку авторів законопроєкту, є частиною «державної засадничої позиції» Німеччини (Staatsräson), а його заперечення ставить під сумнів конституційну ідентичність країни.

Критика та конституційність

Втім, законодавча ініціатива вже викликала значну критику. Близько 30 професорів права перед засіданням Бундесрату заявили, що законопроєкт може суперечити Конституції, адже загальний закон не може використовуватися для заборони конкретної думки. Подібні сумніви раніше висловили й Дослідницькі служби Бундестагу.

У червні Даніель Кон-Бендіт, франко-німецький політик єврейського походження, який представляв партію «Зелені» у Європейському парламенті з 1994 по 2014 рік, назвав ініціативу Гессена «фундаментально помилковою» в інтерв’ю газеті Frankfurter Allgemeine Zeitung (FAZ). «Є багато людей, які різко критикують Ізраїль, включно з самими ізраїльтянами. Не всі вони є антисемітами», — сказав він, навівши як приклад філософиню Джудіт Батлер, яка підтримує рух BDS. За словами Кон-Бендіта, він вважає BDS «дурним» та «ідеологічно абсолютно помилковим», однак це не означає, що всі його прихильники є антисемітами.

По суті, суперечка стосується балансу між свободою вираження поглядів і боротьбою з антисемітизмом. Згідно зі статтею 5 Основного закону Німеччини, свободу слова можна обмежувати лише «загальними законами», тобто такими, що не спрямовані проти конкретної думки. На думку критиків, запропонований закон порушує цей принцип, адже криміналізуватиме лише заперечення права Ізраїлю на існування, тоді як аналогічні висловлювання щодо інших держав не каратимуться.

Шлях таких законодавчих ініціатив Бундесрату до ухвалення є непростим. Хоча передача законопроєктів до Бундестагу після висновку федерального уряду є звичною процедурою, лише небагато з них стають законами. Під час нинішнього, 21-го, законодавчого терміну Бундестагу, що розпочався навесні 2025 року, Бундесрат уже схвалив 45 законопроєктів, але жоден із них поки не набув чинності. За період із 2021 по 2025 рік із 49 законодавчих ініціатив Бундесрату законами стали лише два, а за попередній законодавчий термін — лише 7 із 66.

Політичні дискусії навколо законопроєкту, ймовірно, триватимуть ще не один місяць. Оскільки суперечка стосується фундаментальних конституційних прав, остаточне слово може залишитися за Федеральним конституційним судом у Карлсруе.

Джерело: Deutsche Welle