Жінкам з антагоністичним нарцисизмом може бути важче прощати образи, свідчить нове дослідження. Нарцисизм пов’язаний з егоїзмом та іншими негативними рисами, такими як грандіозне відчуття власної значущості, постійна потреба в захопленні та брак емпатії до інших. Тому не дивно, що люди з вираженими нарцисичними рисами нерідко мають труднощі з поведінкою, яка сприяє психічному благополуччю та здоровим стосункам, зокрема з прощенням.
Нове дослідження, опубліковане в Journal of Behavior Therapy and Experimental Psychiatry, вивчає, як люди з антагоністичним нарцисизмом автоматично реагують на міжособистісні образи. Дослідники оцінювали їхню схильність уникати кривдника, мститися або виявляти доброзичливість.
Автоматичні реакції та типи нарцисизму
Попередні дослідження давали неоднозначні результати щодо зв’язку між нарцисизмом і прощенням, частково через те, що розглядали нарцисизм як єдину рису. Сьогодні більшість науковців погоджується, що він має кілька різних форм. Автори нового дослідження зазначають, що нарцисизм зазвичай поділяють на грандіозний і вразливий, а також виділяють такі компоненти, як антагоністичний нарцисизм, агентська екстраверсія та нарцисичний невротизм. Саме антагоністичний нарцисизм, який характеризується ворожістю, почуттям власної переваги та схильністю використовувати інших, став основним предметом цього дослідження.
Більшість попередніх робіт використовували самозвітні опитувальники для оцінювання нарцисичних рис. Проте такі методи можуть спотворювати результати через бажання учасників показати себе у кращому світлі. Саме тому дослідники застосували Тест неявних асоціацій (Implicit Association Test, IAT), який допомагає виявити автоматичні підсвідомі асоціації та отримати менш упереджену оцінку особистісних рис.
Автори зазначають, що людська поведінка формується взаємодією двох систем: свідомої, яка відповідає за обдумані рішення, та автоматичної, що ґрунтується на швидких асоціативних реакціях. За умов ослабленого самоконтролю саме автоматичні процеси можуть визначати поведінку. Тому самозвіти не завжди відображають стійкі особистісні схильності або дозволяють прогнозувати реальну поведінку, тоді як непрямі методи оцінювання можуть стати важливим доповненням до традиційних опитувальників.
Антагоністичний нарцисизм і труднощі з прощенням
Щоб оцінити зв’язок між антагоністичним нарцисизмом і прощенням, дослідники проаналізували результати опитувальників та комп’ютерних тестів часу реакції 102 дорослих пацієнток німецької психосоматичної клініки. Більшість із них мали діагнози депресії, тривожних або інших психічних розладів.
Команда виявила, що жінки із сильнішими автоматичними асоціаціями між собою та антагоністичними нарцисичними рисами були менш схильні прощати. Вони частіше уникали людей, які їх образили, рідше виявляли до них доброзичливість та загалом демонстрували нижчу готовність до прощення.
Непрямі показники нарцисизму пояснювали ці закономірності навіть після врахування результатів самозвітних опитувальників. Водночас вони не були пов’язані з сильнішою схильністю до помсти. Це свідчить, що автоматичні реакції антагоністичного нарцисизму більше проявляються через уникання та меншу доброзичливість, ніж через свідоме бажання помститися.
Дослідження припускає, що труднощі з прощенням можуть бути пов’язані не лише зі свідомим рішенням тримати образу, а й зі швидкими автоматичними міжособистісними реакціями. Автори звертають увагу, що відсутність зв’язку з прагненням до помсти потребує подальшого вивчення, адже антагоністичний нарцисизм зазвичай асоціюється з більшою мстивістю. Одним із можливих пояснень є різниця між автоматичними асоціативними процесами та свідомою, контрольованою поведінкою.
Дослідження має кілька обмежень. Воно охоплювало лише невелику групу жінок і не оцінювало їхню поведінку в реальних життєвих ситуаціях, наприклад, чи справді вони мирилися після конфліктів. Автори вважають, що майбутні дослідження мають включати учасників різної статі, ширші клінічні групи, триваліше спостереження та порівняння результатів тестів із реальною поведінкою, про яку можуть повідомляти партнери, члени сім’ї або лікарі.
Джерело: Phys.org
