Лідери Шанхайської організації співпраці (ШОС) підписали спільну заяву, в якій засудили війну США та Ізраїлю проти Ірану та західні санкції проти деяких країн-членів організації. Заяву ухвалили після дводенного саміту в столиці Киргизстану Бішкеку.
Документ, названий «Бішкекською декларацією», підписали президент Китаю Сі Цзіньпін, президент Росії Володимир Путін, прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шариф та інші лідери країн-членів ШОС. До організації входять Росія, Китай, Індія, Пакистан, Іран, Білорусь, Узбекистан, Казахстан, Таджикистан та Киргизстан.
Засудження атак, санкцій та підтримка Палестини
ШОС засудила «військові удари по території Ісламської Республіки Іран», які призвели до численних жертв серед цивільного населення та значних збитків для економіки країни. Учасники заявили, що атаки США та Ізраїлю на Іран «порушують принципи та норми міжнародного права та Статут ООН і створюють серйозні ризики для міжнародного миру, безпеки та стабільності».
«Держави-члени висловлюють щирі співчуття народу та уряду Ісламської Республіки Іран у зв’язку з трагічною смертю Верховного лідера Сейєда Алі Хаменеї, а також родинам жертв», — йдеться в декларації. Члени ШОС також підтвердили «свою підтримку суверенітету та територіальної цілісності Ісламської Республіки Іран» та виступили за врегулювання конфлікту виключно політичними й дипломатичними засобами.
У декларації також зазначається, що атаки Ізраїлю на Палестину дестабілізували Західну Азію. «Держави-члени зазначають, що єдиним можливим шляхом до забезпечення миру та стабільності на Близькому Сході є всебічне та справедливе врегулювання палестинського питання», — йдеться в документі.
Не називаючи безпосередньо санкції США проти Ірану та країн, які ведуть з ним бізнес, а також західні санкції проти Росії через її війну проти України, члени ШОС заявили, що виступають проти будь-яких «односторонніх примусових заходів», які суперечать правилам ООН та Світової організації торгівлі і можуть мати «негативний вплив на світову економіку».
Права Ірану на ядерну програму та економічна співпраця
Лідери організації також підтримали права Ірану як держави-учасниці Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯО). П’ять держав — США, Росія, Китай, Велика Британія та Франція — мають статус ядерних держав відповідно до ДНЯО. Інші держави-учасниці договору зобов’язані не набувати ядерної зброї, але мають право на мирне використання ядерної енергії, зокрема будувати цивільні реактори та застосовувати ядерні технології для досліджень і медицини.
Хоча США давно звинувачують Іран у прихованих намірах створити ядерну зброю, Тегеран послідовно заперечує ці звинувачення, наполягаючи, що його програма має виключно мирний характер. Саме на цій основі США та Іран уклали ядерну угоду у 2015 році, за якою Іран погодився обмежити збагачення урану до 3,67 відсотка — рівня, достатнього для цивільних реакторів, але значно нижчого за рівні, необхідні для створення ядерної зброї.
Проте США за президента Дональда Трампа спочатку завдали ударів по Ірану у 2025 році, а потім — разом з Ізраїлем — розпочали війну проти Ірану у лютому 2026 року, заявивши, що військові дії спрямовані на те, щоб не допустити створення Іраном ядерної зброї. Трамп наполягав, що Іран має повністю відмовитися від своєї ядерної програми, включно з можливістю збагачення урану на власній території. Іран відкинув цю вимогу, заявивши, що вона означала б відмову від його прав за ДНЯО.
У вівторок ШОС підтримала позицію Ірану, який сам є членом організації. Члени ШОС наголосили на «своєму невід’ємному праві» проводити дослідження, виробляти та використовувати атомну енергію «в мирних цілях», а також здійснювати справедливу, сталу та взаємовигідну міжнародну співпрацю в цій сфері без дискримінації. Вони заявили, що будь-які заходи, які обмежують це право, «суперечать міжнародному праву».
Економічна співпраця також була однією з ключових тем саміту, оскільки війна США та Ізраїлю проти Ірану продовжує ускладнювати торгівлю через важливі морські шляхи, зокрема Ормузьку протоку. Це, своєю чергою, спричинило перебої у глобальних ланцюгах постачання та вплинуло на енергетичні й фінансові ринки.
У своїй Бішкекській декларації члени заявили, що «підтримуватимуть та зміцнюватимуть відкриту, прозору, справедливу, інклюзивну та недискримінаційну багатосторонню торговельну систему, засновану на загальноприйнятих міжнародних принципах і правилах, яка сприяє глобальному економічному розвитку, забезпечує справедливий доступ до ринків та гарантує особливий і диференційований режим для країн, що розвиваються». Вони також заявили, що реалізовуватимуть «Стратегію економічного розвитку ШОС на період до 2030 року» для поглиблення економічної співпраці та продовжуватимуть «розвивати практичний діалог для зміцнення фінансової співпраці».
На тлі перебоїв на світовому енергетичному ринку через війну проти Ірану члени ШОС також заявили, що «підтримують розширення інклюзивної та взаємовигідної співпраці в енергетиці», та погодилися реалізувати «Стратегію енергетичної співпраці держав-членів ШОС до 2030 року».
Індія та Пакистан сперечаються про боротьбу з тероризмом
Індія та Пакистан, як це вже траплялося на інших багатосторонніх платформах, зокрема в Організації Об’єднаних Націй, розійшлися в оцінках питання «тероризму», у підтримці якого вони звинувачують одне одного. Індія з кінця 1980-х років звинувачує Пакистан в озброєнні, фінансуванні та наданні притулку збройним угрупованням для підтримки повстання в індійській частині Кашміру. З 1990-х років Нью-Делі також звинувачує Пакистан у підтримці «терористичних» актів на території Індії, включно з атаками в Мумбаї у 2008 році.
Пакистан відкидає звинувачення в систематичному використанні збройних угруповань проти Індії, але визнав окремі випадки, коли було доведено, що бойовики, які здійснювали напади на Індію, були громадянами Пакистану. В останні роки Ісламабад також звинувачує Індію у підтримці збройних угруповань, які здійснюють напади на Пакистан, — Нью-Делі це звинувачення відкидає.
У вівторок Моді назвав тероризм «серйозним викликом для всього людства» та закликав країни уникати «подвійних стандартів» у цьому питанні.
«Ми повинні демонтувати всю екосистему фінансування тероризму, вербування, радикалізації та безпечних притулків. Ми повинні говорити в один голос і чітко дати зрозуміти, що не може бути місця для подвійних стандартів у цьому серйозному питанні», — сказав Моді. «Ми повинні надіслати сильне повідомлення країнам, які використовують тероризм як інструмент політики та надають безпечні притулки й підтримку терористам: тероризм ніколи не може бути стратегічним активом для будь-кого». Спостерігачі широко інтерпретували його коментарі як спрямовані проти Пакистану.
Шаріф, однак, наполягав, що Ісламабад сам є жертвою тероризму. «Нагадуючи про величезні жертви Пакистану в боротьбі з тероризмом, я підтвердив, що тероризм має бути засуджений у всіх його формах та проявах», — сказав він.
У Бішкекській декларації лідери ШОС зобов’язалися боротися з «тероризмом, сепаратизмом та екстремізмом». «Держави-члени рішуче засуджують тероризм у всіх його формах та проявах, наголошують, що «подвійні стандарти» у боротьбі з тероризмом є неприйнятними, і закликають міжнародну спільноту боротися з тероризмом, включно з транскордонним переміщенням терористів», — йдеться в декларації.
Джерело: Al Jazeera
